сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Королівство Нортумбрія
Близько 604 року король англійського королівства Берніція Етельфріт з роду Еоппінгів захопив сусіднє королівство Дейра. Об'єднані під єдиним правлінням, його володіння, що у подальшому отримали назву Нортумбрія, проіснували як незалежне королівство до кінця IX століття, коли були захоплені спочатку вікінгами, а після їх вигнання - королівством Вессекс.
На обкладинці: рапор Нортумбрії, реконструйований за книгою Беди Преподобного «Historia Ecclesiastica Gentis Anglorum», де подано опис похорон 642 року короля Нортумбрії Освальда Святого
2457
Політика
Володимир Лук'янюк
З ослабленням імперії під навалою варварів на початку V століття римські легіони залишили Британію, на яку стали переселятись германські племена, витіснені з Центральної Європи гунами. Почавши як найманці бритів у їх війнах зі скотами та піктами, з часом англи, сакси і юти перетворились на самостійну військову силу, достатньо потужну, щоб у другій половині V століття потісни бритів вздовж західних і південних узбережь Британії, де заснували власні королівства, відомі як саксонські Сассекс, Вессекс і Ессекс, ютський Кент і англійські Берніція, Дейра і Мерсія. Їх експансія на Захід була зупинена на кілька десятиліть лише після поразки орієнтовно у 500 році від об'єднаних кельтських племен у напівлегендарній битві при горі Бадон.
Вкрай невдала війна правителів Берніції з бритами тривала до кінця VI століття і кардинально змінила свій хід у 593 році, коли по смерті короля Іда і його шести синів на престол зійшов його внук Етельфріт. У 600 році він на голову розбив бритів у битві біля Катерика, у 603-у - скотів з держави Дал Ріада (на північний захід від Берніції), після чого, імовірно у 604 році, підкорив сусіднє англійське королівство Дейра, вигнавши брата своєї дружини короля Едвіна. Об'єднана держава з часом отримала назву Нортумбрія (від давньоанглійського Northymbre - північніше ріки Гамбер, що була природнім водорозділом з королівствами півдня Англії).
Британія близько 800 року
Британія близько 800 року
У 614 році Етельфріт закріпив свій успіх переконливою перемогою над бритами у битві біля Честера, що мала величезне значення для подальшої історії, оскільки призвела до поділу суцільної території розселення бритів і їх поступового витіснення в Бретань (сучасна Франція) і на Піренеї.
Через два роки проти Етельфріта війною пішов Редвальд, король Східної Англії, де знайшов прихисток вигнаний Едвін. Після загибелі у 616 році Етельфріта в битві біля ріки Айдл, Едвін зайняв престол Нортумбрії, того ж року захопив бритське королівство Елмет, а в 624 році - англійське королівство Ліндсі. Прагнучи укласти союз з Кентом, він одружився з сестрою короля Едбальда, задля чого 12 квітня 627 року у своїй столиці Еофервік (нині Йорк) разом із найближчим оточення прийняв хрещення. Як один з найсильніших правителів Британії Едвін продовжував експансію на захід, допоки 12 жовтня 633 року не загинув у битві з союзним військом бритів з Вельсу і саксів з Мерсії в болотах ріки Айдл (в Елметі).
По смерті Едвіна Нортумбрія знову розпалась на два королівства, престоли в яких посіли його династичні суперники сини Етельфріта, і була об'єднана в 634 році за короля Освальда Святого. Як самостійна держава вона проіснувала до 867 року, коли була захоплена Великою язичницькою армією вікінгів, а після їх вигнання у 927 році була підкорена королівством Вессекс короля Альфреда Великого.
9 лютого 2018 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Середньовіччя
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left20 квітня
22 квітняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward