Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Зенобія, цариця Пальміри
ОсобистостіВолодимир Лук'янюк
У 267 році після вбивства августа і правителя Сирії Одената влада в Пальмірі перейшла до його малолітнього сина і дружини, 27-річної Зенобії. Спираючись на військову міць вірної їй армії, вона кинула виклик ослабленій Римській імперії і за кілька років підкорила Палестину, Петрейську Аравію, Єгипет і Анатолію, проголосивши себе імператрицею.На обкладинці: Срібний римський антоніан із профілем Зенобії як августи, 272 рік
6552
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

З вбивства в 211 році імператора Септимія Севера розпочався період політичної нестабільності Римської імперії. Користуючись її ослабленням, спочатку Парфія, а пізніше імперія Сасанідів, вели успішні війни за близько-східні римські провінції. Після поразки у битві при Едессі в 259 році, коли римляни втратили майже всю армію, а імператор Валеріан I попав у полон, консуляр (колишній консул) і правитель Пальміри Луцій Септимій Оденат з невеликим військом завдав персам несподіваного удару, завадивши їм переправитись на правий берег Єфрату.

Вапняковий портрет царя царів Сходу Септимія Одената (220-267), бл. 250 року. Нова гліптотека Карлсберга, Копенгаген, Данія
Вапняковий портрет царя царів Сходу Септимія Одената (220-267), бл. 250 року. Нова гліптотека Карлсберга, Копенгаген, Данія

У 262 році, вже у статусі августа і правителя Сирії, Оденат завдав персам ще ряд поразок, захопив практично всю Месопотамію, а наступного року — Левант та Анатолію. Проголосивши себе шахіншахом (царем царів), він правив на підконтрольній йому території фактично як незалежний монарх, хоча формально дотримувався лояльності до чергового римського імператора Галієна.

У 267 році Оденат розпочав новий похід проти персів, під час якого був підступно вбитий разом зі свої сином Геродом. Його 27-річна дружина Зенобія, яку деякі джерела вважають замовницею вбивства чоловіка, зуміла втримати владу в Пальмірі, ставши регентом при своєму 8-річному синові Вабаллаті. Спираючись на міць вірної їй армії, вона придушила повстання кочових племен у Південній Сирії, укріпила кордон з Персією, котрій в 269 році завдала поразки, і заснувала кілька воєнних поселень вздовж Єфрата, претендуючи на роль захисниці східних володінь Римської імперії.

Вихователем Вабаллата і радником Зенобії у державних справах був грецький філософ Кассій Лонгін, страчений Авреліаном після падіння Пальмірської імперії

Так і не отримавши ні від імператора Клавдія II, ні від його наступника Авреліана підтвердження передачі титулів Одената його сину, весною 270 року Зенобія підкорила Петрейську Аравію, а у жовтні — Єгипет, де вона була проголошена царицею. Формально все ще декларуючи лояльність імперії, у 271 році Зенобія захопила Кілікію і Анатолію, разом з сином проголосила себе спочатку августом і августою, розпочала карбування власних монет, а восени, коли війна з Римом вже стала неминучою, — імператрицею і припинила постачання продовольства в Рим.

Пальмірська імперія, 271 рік
Пальмірська імперія, 271 рік

Війну з Пальмірою Авреліан розпочав після перемоги над готами — весною 272 року його 200-тисячне військо переправилось через Босфор і практично без бою підкорило Анатолію. Успіхом завершилась і одночасна експедиція римлян на чолі з Марком Пробом в Африці — в травні була захоплена Александрія, а до середини червня — вся територія Єгипту. Рештки пальмірській армії, які зуміли переправитись у Сирію, були розбиті Авреліаном поблизу Антіохії (нині — в Туреччині) і Емеси (нині — Хомс у Сирії).

Справжнім іменем пальмірської імператриці було Бат-Забай, що арамейською значить «дочка Заббая», яке грецькою трансформувалось у Зенобія. До наших днів не збереглось жодних її прижиттєвих зображень, крім схематичних портретів на монетах

Взята в облогу Пальміра капітулювала в серпні, коли до міста дійшла новина, що Зенобія була схоплена римлянами при спробі переправитись через Єфрат до Персії. Її разом з сином було відправлено в Емесу, де разом зі знаттю Пальміри було віддано під суд. Подальша доля Зенобії достовірно невідома: за деякими джерелами колишню царицю Пальміри було невдовзі страчено, за іншими — вона померла по дорозі в Рим, а згідно «Історії Августів» — в 274 році під час тріумфальної ходи Авреліана Римом закована у золоті кандали Зенобія була проведена містом, після чого була помилувана і доживала віку в подарованому імператором маєтку поблизу столиці.

На початку 273 року в Пальмірі відбулось ще одне повстання проти римського правління — після відмови римського намісника Марцелліна очолити його повсталі проголосили імператором сина (або батька) Зенобії Септимія Антіоха, однак вже весною були розбиті римським військом, надісланим Авреліаном.

Друк 1
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 16 листопада 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Поцілунок Брежнєва і Хонеккера
Фотоархів
Поцілунок Брежнєва і Хонеккера
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left11 грудня
13 грудняkeyboard_arrow_right
Фотоархів
Поцілунок Брежнєва і Хонеккера
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward