Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Пердікка — перший правитель Македонії
Близько 726 року до н. е. вождем македонців став Пердікка, який за 42 роки правління сформував родоплемінну державу в районі озера Лудій на півдні Балкан. Вагомого політичного значення вона набула через три століття в часи Греко-перських війн і досягла зеніту своєї могутності за царя Олександра Великого.
На обкладинці: «Македонська зірка» — один із символів грецької Македонії
5000
Політика
Володимир Лук'янюк
Згідно Аппіану Олександрійському, що жив в епоху імператора Траяна, і сучасним науковим уявленням, македонці беруть свій початок з регіону Орестія, що в Епірі біля озера Касторія (нині — Греція), де проживали племена молоссів, відомі з часів Мікенської цивілізації. Її крах став причиною глобальних міграційних процесів на Балканах, в ході яких молосси переселилась на схід й осіли в горах Берміон, а згодом, поступово витісняючи місцеві фракійські племена, колонізували долини рік Аліакмон і Лідій (нині — Лудіас), що впадають в Салонікську затоку Егейського моря.
За часів царя Пердікки, початком правління якого вважається 726 рік до н. е., вирахуваний зворотньо від останнього македонського царя Персея, македонці продовжили міграцію на схід до узбережжя Егейського моря і на північ до ріки Стримонас, поступово сформувавши родо-племінну державу з центром у місті Егі (поблизу сучасної Вергіни).
У часи Амінта I, що правив у 547-498 роках до н. е., Македонія вперше налагодила стосунки з Афінами, а в 492 році до н. е., вже за його сина Олександра I, була змушена визнати зверхність Персії царя Дарія Великого, проте зберегла автономність правління і ніколи не була перською сатрапією (провінцією). Імовірно саме в роки правління Олександра, який за симпатії до усього грецького згодом отримав прізвисько Філеллін («любитель еллінів»), з'явилась поширена Геродотом і Фукідідом легенда про походження македонських царів з Аргоса у східній частині Пелопоннесу, завдяки чому до їх родоводу додались три міфічні царі з династії Аргеадів, нащадків легендарного Геракла.
«Коли Олександр побажав взяти участь у змаганнях і для цього прибув в Олімпію, то елліни, учасники змагань, вимагали його виключення. Ці змагання, — говорили вони, — для еллінів, а не для варварів. Олександр же довів, що він аргосець, і судді визнали його еллінське походження» - Геродот, «Історія»
Попри прогрецькі симпатії, під час Другого перського вторгнення Олександр I надав військову підтримку Ксерксу I і у битві при Платеях 27 серпня 479 року до н. е. виступив проти афінян та спартанців на боці персів. Їх сюзеренітет над Македонією сприяв зміцненню влади Олександра, який за понад 40 років правління зумів здолати міжплемінну усобицю. По його смерті владу захопив його молодший син Пердікка II, який на боці Спарти брав участь у Пелопоннеській війні проти Афін, котрі активно колонізували північне узбережжя Егейського моря і блокували македонські порти. Його наступник Архелай замирився з Афінами, що на десятиліття забезпечило мир та процвітання Македонії, яка значно посилила свою військову присутність у союзній Фесалії. За його правління еллінський вплив у Македонії посилився ще більше, царський двір у новій столиці місті Пелла привертав увагу грецьких інтелектуалів і навіть відомий драматург Евріпід, вимушений залишити Афіни, останні роки життя провів у Македонії.
Зі смертю Архелая у 399 році до н. е. Македонське царство занурилось у десятиліття міжусобиць, опинившись під загрозою розпаду під натиском ілірійських і фракійських племен. Лише в 359 році до н. е. їх вдалось остаточно приборкати Філіппу II, котрий підкупом і силою усунув можливих претендентів на престол (в тому числі і законного — свого небожа, при якому був регентом). Створивши сильну й дисципліновану армію і потужний флот, він розгромив ворожі племена і Халкідонський союз полісів Північної Греції, встановив контроль над узбережжям Егейського моря, після чого у 342 році до н. е. звів свого зятя на престол Еіпру, приєднавши частину його володінь.
Експансія Македонії у VIII-IV ст. до н.е.
Експансія Македонії у VIII-IV ст. до н.е.
За Філіппа II Македонія стала настільки потужною, що здійснила спробу (невдалу) взяти під контроль Босфорську протоку, а 2 серпня 338 року до н. е. у вирішальній битві при Херонеї остаточно розгромила армію Фів і Афін. Об'єднавши під егідою Корінфського союзу практично всю Грецію, Філіпп II розпочав підготовку до походу на Персію, який вже після його вбивства у 336 році до н. е. очолив його син Олександр Великий, творець Македонської імперії, що простяглась від Балкан до Індії. З її розпадом у 323 році до н.е. македонські династії на кілька століть утверились в Єгипті і Сирії. Сама ж Македонія у 215 році до н. е. вступила у тривалу війну проти Римської республіки, яку програла в 168 році до н. е. й через двадцять років остаточно втратила державність, ставши римською провінцією.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 14 серпня 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Античні часи
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left12 листопада
14 листопадаkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward