Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Піраміда Джосера
Архітектура і будівництвоВолодимир Лук'янюк
Близько 2650 року до н. е. у селищі Саккара в Нижньому Єгипті зведено піраміду Джосера, яка стала першою з подібних усипальниць єгипетських фараонів, іна сьогодні вважається найдавнішою кам'яною спорудою світу. Її будівничий Імхотеп, який прославився також як поет, інженер і вчений, був по смерті обожнений і в численних храмах, звбудованих на його честь, йому поклонялись протягом насупних двох тисячоліть.На обкладинці: Піраміда Джосера сьогодні
7682
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Фараон, відомий сьогодні як Джосер, а в сучасних йому написах — як Хор-Нечеріхет, зійшов на престол по смерті Хасехемуі, останнього правителя Другої династії Давнього Єгипту епохи Раннього царства, котрому доводився або рідним сином або пасинком, але напевно — сином його дружини Німаатхап. За деякими давними це відбулось у 2686 році до н. е. (хоча точність дат для цього періоду досить умовна), який вважається роком заснування Третьої династії і, судячи по тому, що Хасехемуі був урочисто похований в Абідосі, перехід влади відбувся мирно.

У перші роки свого правління Джосер захопив багатий на бірюзу і мідь Синайський півострів, після чого здійснив успішний похід на Південь, дійшовши до шостого порогу Ніла (недалеко до сучасного Хартума в Судані). Після завоювання Північної Нубії для захисту південних рубежів Єгипту біля першого нільського порога (біля сучасного Асуана) за його наказом було створено 12-кілометрову фортифікаційну стіну.

Серед великої кількості будівельних проектів, реалізованих за 29 років правління Джосера, наймасштабнішим став архітектурний комплекс кам'яних культових будівель площею 15 гектарів в селищі Саккара (30 км від сучасного Каїру), оточений по периметру десятиметровою стіною, в центрі якого була зведення усипальниці фараона. Її будівництво велось під керівництвом найвищого єгипетського сановника, «глави царської верфі» і «охоронця всіх будівельних робіт» Імхотепа, за задумом якого над традиційною мастабоювисотою 8,2 метри з випаленої цегли було надбудовано ще кілька менших. Завдяки цьому усипальниця фараона набула вигляду гігантської 61-метрової шестиступінчатої піраміди майже квадратної форми в основі, ставши першою в історії не лише Давнього Єгипту, але й усього Давнього Світу, монументальною кам'яною спорудою.

Вхід у піраміду був облаштований з північного боку і вів до замаскованої тритонною плитою 28-метрової вертикальної шахти, через яку можна було потрапити до оздобленого гранітом поховального приміщення. Другий вхід знаходився в підлозі одного із прилеглих до піраміди храмів і вів до внутрішнього дворика, звідти по сходах можна було піднятись на зовнішню стіну; у товщі південної стіни знаходився кенотаф фараона Джосера довжиною 85 і шириною 13 метри. Ближче на схід були вириті 11 колодязів глибиною до 32 метрів, які окремими горизонтальними тунелями вели до службових і поховальних кімнат.

Будівництво піраміди Джосера було завершено близько 2650 року до н. е. і крім самого фараона в її 11 кімнатах були поховані дружини і діти Джосера, а також образи його обожнених попередників з Першої і Другої династій Раннього царства.

Піраміда Джосера була розграбована ще у давнину і в кінці XIX століття в царській кімнаті археологами було знайдено лише частину муміфікованої ноги, а в інших приміщеннях — два алебастрові саркофаги членів царської родини зі шматками розбитих позолочених дерев'яних трун, пару сотень вцілілих і кілька тисяч розбитих порфірових, алебастрових та кам'яних посудин та велику кількість поховального начиння.

З часом через природну ерозію розміри піраміди Джосера дещо зменшились — сьогодні вона представляє неправильний чотирикутник 121 на 109 метри в основі і у висоту має 59 метрів, залишаючись четвертою за розміром із усіх вцілілих єгипетських пірамід і найстарішою кам'яною будівлею на Землі.

Її будівничий Імхотеп, який прославився також як поет, інженер і вчений, через кілька століть по смерті був обожнений, став покровителем переписувачів і цілителів (хоча немає ніяких доказів того, що він був лікарем), культ якого досяг апогею в греко-римський період, коли єгипетські храми, зведені на його честь, заповнювались натовпами немічних і хворих, які прагнули домогтися зцілення, залишаючись на ніч в святилищі.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 1 липня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

#ЦейДень
Події, факти, персоналії