Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Заснування Хеттського царства
Близько 1770 року до н. е. цар міста Куссара Анітта зумів підкорити міста-держави Анатолії, об'єднавши свої володіння у Хеттське царство, яке проіснувало наступні 600 років. Свого найбільшого розквіту воно досягло на початку XIII століття до н. е., коли стало рівним суперником Давньому Єгипту.На обкладинці: Хеттський барельєф із зображенням бога грози Тешуба, що очолював пантеон, та його дружини Хебат. Музей анатолійських цивілізацій, Анкара (Туреччина)
6462
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Як вважається, у IV тисячолітті до н. е. балканські племена хеттів мігрували в Малу Азію, де змішались із хаттами, які населяли Центральну Анатолію і від яких запозичили самоназву, та хуритами, що проживали на півночі Мессопотамії. На рубежі III тисячоліття до н. е. почали формуватись хеттські міста-держави, що вели торгівлю із ассирійцями, амореями і вавилонянами, у котрих хетти запозичили клинопис. Найстарішим і наймогутнішим із них було відоме із 2400 року до н. е. місто Пурусханда, суперником якого через півтисячоліття стало місто Куссара, чий правитель, Пітхана, почав процес об'єднання навколишніх територій.

Син Пітхана, Анітта, зійшов на престол близько 1790 року до н. е. і протягом сорока років свого правління продовжив розширення володінь держави, підкоривши реша міст хаттів — Цальпа, Уллама і Хаттуса, останнє з яких Анітта наказав зрівняти із землею через тривалу і жорстоку війну з ним. Після цього він підкорив Салатувар і близько 1770 року до н. е. — місто Пурусханда, цар якого передав Анітасу залізний трон і скипетр.

Розкопки міста Канеш
Розкопки міста Канеш

Створене Анітасу царство зі столицею у місті Канеш (відоме також як Неса) стало найпотужнішим політичним утворенням у Малій Азії. Останнім його правителем був Папахділма, якого у 1680 році до н. е. повалив Лабарна I (Табарна), котрий суттєво розширив хеттські володіння, вийшовши до Середземного і Чорного морів. Лабарна і його сестра, цариця Тавананна, стали родоначальниками давньохеттської династії, а їх імена стали титулами царів і верховних жриць. За їх правління Хеттське царство стало включати крім власне царських володінь ще й васальні утворення, на чолі яких стояли царевичі або вищі сановники.

Хеттське царство близько 1220 року до н. е.
Хеттське царство близько 1220 року до н. е.

Спадкоємці Лабарна завоювали Північну Сирію, Верхню Мессопотамію і здійснювати походи на Вавилон, який був захоплений і зруйнований у 1595 році до н.е. Близько 1460 року до н. е. в результаті чергового перевороту була заснована новохеттська династія, при якій Хеттське царство досягло найбільшого розквіту — йому вдалось підкорити державу хуритів Мітанію, відвоювати у Єгипту Сирію і Ханаан, змусивши фараона Хоремхеба у 1310 році до н. е. укласти мирний договір.

Однак уже в наступному столітті Новохеттська імперія зазнала поразок від Єгипту, Ассирії та Ахейської Греції і в XI столітті до н. е. була знищена нашестям з Балкан «народів моря». Розпавшись на невеликі держави, її рештки протягом трьох віків були підкорені спочатку Ассирією, а згодом — Вавилоном.

Друк 2
«Цей день в історії» © 2001-20. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»
#ЦейДень
Події, факти, персоналії