Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Заснування Афін
Згідно з «Хронікою» Євсевія Кесарійського, близько 1556 року до н. е. міфічна напівлюдина-напівзмія цар Аттики Кекропс заснував місто, де поселив іонійців, яких навчив письму, читанню, мореплаванню, релігійним ритуалам, і збудував храм богині війни і мудрості Афіни, яка стала покровителькою Кекропії, з часом перейменованої на її честь в Афіни.
На обкладинці: Парфенон — головний храм Афінського акрополя, присвячений богині Афіні Парфенос, покровительці міста та всієї Аттики
5821
Архітектура і будівництво
Володимир Лук'янюк
Як вважається, першим царем Аттики, території на півдні Балканського півстрова, що омивається Егейським морем і населеної іонійськими племенами, був Актей, чий зять Кекропс, міфічна напівлюдина-напівзмія, став правити на цих землях після вбивства Актея Аяксом. Кекропс був першим, хто став приносити жертви Зевсу як верховному божеству, навчив свій народ, розселений по створених ним 12 містах, письму і читанню, мореплаванню, ритуалам урочистого поховання і збудував храм богині війни і мудрості Афіні, яка стала покровителькою Аттики і міста Кекропія. Для здійснення правосуддя Кекроп розділив своїх підданих на стани і заснував ареопаг, вищий судовий та контролюючий орган, а його півстолітнє правління було настільки успішним, що місто, де проживав Кекроп, носило його ім'я протягом наступних п'яти поколінь.
Афіни, які з 1400 року до н. е. стало важливим центром Мікенської цивілізації, як місто-держава (або поліс) сформувалось близько 1230 року до н.е. за правління десятого царя Афін Тесея, чий батько Егей, народжений у вигнанні, завоював Аттику, котра колись належала його пращурам. Успадкувавши місто після пермоги на критським Мінотавром, Тесей об'єднав навколо афінського Акрополя, природньої височини в межах селища, відособлені родові громади Аттики, які розділив на евпатридів (великих землевласників), геоморів (вільних землероби) і деміургів (вільних ремісників). Місто в цей час мало площу не більше 2 км2 і його комерційним та громадським центром була агора (міська площа) на північ від Акрополя, на вершині якого був Храм Афіни, відомий сьогодні як Парфенон, — найважливіший релігійний об'єкт міста.
Згідно з Плутархом, який вважав Тесея історичною особою, той правив 30 років і в 1205 році до н. е. був вигнаний з Афін після народного голосування, яке висловило йому недовіру (обструкцію) через тиранію і загрозу демократії. Йому наслідував Менесфей, на чиє правління припав початок Троянської війни у Малій Азії, в якій афіняни виступили союзниками Спарти, і наступ племен дорійців, котрі прийшли в Аттику із західної частини Греції.
Дорійські завювання привели до занепаду Мікенської цивілізації (за назвою однойменного міста на півострові Пелопоннес), ліквідації в Аттиці царського правління, загальної деградації грецьких міст через втрату ними торговельних контактів, — періоду, відомого як «Темні століття». Вони тривали приблизно до середини IX століття до н. е., коли завдяки розвитку техніки обробки заліза і монументального будівництва, почалось економічне і культурне зростання (у цей період Гомером написані «Іліада» і «Одіссея»). На цей час Афіни вже два століття управлялись архонтами, кількома обраними урядовцями з широкими повноваженнями в судовій, військовій, адміністративній та релігійній сферах, та радою старійшин (ареопагом) і перетворились у найбільше та найбагатше місто регіону.
У 431 році до н.е., коли Афіни досягли найвищого рівня розвитку, місто мало площу до 4 кв. км і в ньому проживало порядка 40 тисяч вільних громадян (170 тисяч разом з членами сімей), до 30 тисяч метеків (вільне прийшле населення без права громадянина) і близько 200 тисяч рабів
Після реформ Драконта, Солона і Клісфена Афіни стали державою рабовласницької демократії і після перемоги у Греко-перських війнах очолили Делоський союз міст-держав, досягнувши найвищого піднесення і могутності за правління стратега Перикла у 461 — 429 роках до н. е., відомого як «золота доба Афін» — місто, в якому проживало близько півмільйона людей, вело грандіозні будівництва і стало центром літератури, науки і мистецтва.
Їх суперництво із Спартою привело у 431 році до н. е. до Пелопоннеської війни, яка закінчилася в через чверть століття повною поразкою Афін, загальним ослабленням грецьких міст, завойованих у 338 р до н.е. Македонією.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 22 вересня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

«цей день в історії»
ПОДКАСТИ
Архітектура і будівництво
Європа
Античні часи
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left16 листопада
18 листопадаkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward