Вакуф: в мусульманських країнах — майно, надане державою або окремою особою найчастіше мечеті, школі, благодійній установі у вигляді дару або на підставі заповіту. В., як правило, є нерехумість (в т.ч. земля), дохід з якої йде на утримання мечетей, мусульманських шкіл, громадських установ. За з нормами шаріату, така нерухомість не підлягає відчудженню і оподаткуванню.

Каді: духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату). Інші назви — казі, казій.

Мазгаб: один з напрямків шаріатського права в ісламі.

Мазхаб: школа шаріатського права в ісламі.

Сунна: священний переказ життєвого шляху пророка у формі розповідей про його вчинки й висловлювання з моменту, коли Мухаммад став пророком. Сунна покликана служити зразком і настановою для окремого мусульманина та усієї громади. С. шанується всіма напрямками й течіями ісламу як друге після Корану джерело віровчення й шаріату.

Талібан: радикальний ісламістський рух сунітського напрямку, що зародився у Афганістані серед пуштунів у 1994 році. Засновниками руху стали 30 студентів (звідки й назва) мусульманської духовної школи (медресе) міста Кандагар на чолі з муллою Мухамедом Омаром. Характерною рисою талібів є чорні тюрбани та білий одяг. Таліби відстоюють норми шаріату, заборону жіночої освіти, світські розваги.

Хадіс: розповідь про вчинки і висловлювання пророка Мухаммеда і його сподвижників. Сукупність Х., які визнано достовірними, складає Сунну, яка є авторитетною для всіх мусульман і складає основу шаріату.

Хіджаб: жіночий одяг, головне призначення якого — приховати фігуру, обриси тіла жінки. Носіння жінкою Х. — одне з основних положень шаріату. У європейських країнах під Х. розуміють традиційну жіночу хустку.