Тифліт: запалення сліпої кишки. Виникає при інфекції, інтоксикації, часто пов'язаний з апендицитом.

Тифлопедагогіка: галузь педагогіки, що вивчає процеси навчання й виховання сліпих і слабозорих дітей та підготовки їх до трудової діяльності.

Тифлотехніка: 1. Галузь тифлопедагогіки, що розробляє технічні засоби для подолання сліпоти, розладів зору та їхніх наслідків. 2. Сукупність технічних засобів, призначених для корекції або компенсації дефектів зору.

Тифоїд: легка форма черевного тифу.

Тифон: 1. У давньогрецькій міфології — страховище з стома зміїними головами, яке виступило на боротьбу проти Зевса за панування над світом, але зазнало поразки. Т. — уособлення вулканічних явищ. 2. Прилад на маяках, що подає звукові сигнали під час туману.

Адвокат диявола: 1. Неофіційна назва посади інституту канонізації та беатифікації католицької церкви — зміцнювач віри (лат. promotor fidei). Функція А. д. полягала у зібранні усіх можливих арґументів, що могли б завадити канонізації чи беатифікації праведника, яка відбулася б тільки в тому випадку, коли зміцнювач віри не знаходив достатньо важливих арґументів для відмінення процедури. До 1983 року жоден акт канонізації чи беатифікації не визнавався законним у відсутності А. д. Впроваджена у 1587 році, офіційно скасована у 1983-у. 2. перен. людина, що захищає позицію, якої сама не дотримуються.

Амортифікація: офіційне оголошення про анулювання (позбавлення чинності) втрачених документів.

Антифашист: людина, яка бореться проти фашизму.

Антифашистський: спрямований проти фашизму, той, що бореться проти нього; А. рух — масовий демократичний рух народів світу проти фашизму. Відіграв значну роль у розгромі гітлерівської Німеччини та її союзників у роки 2-ї світової війни.

Антифебрин: те саме, що й ацетанілід.

Антифеодальний: спрямований проти феодалів і феодалізму.

Антиферменти: речовини білкового походження, що утворюються в організмі і пригнічують активність ферментів.

Антиферомагнетизм: магнітний стан речовини, за якого елементарні магнітики її сусідніх частинок орієнтовані назустріч (антипаралельно) один одному, що й зумовлює дуже малу намагніченість усього тіла.

Антифон: спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор.

Антифраза: іронічне вживання слова у протилежному значенні (про некрасиву людину: ну і красень!).

Антифризи: рідини, що знижують температуру замерзання води. До А. належать водні розчини етиленгліколю, спиртів.

Антифрикційний: той, що відзначається низьким коефіцієнтом тертя (напр., такі матеріали, як бабіти, бронза).

Антифунгін: рідина, яка запобігає появі й розвитку домового грибка у дерев'яних деталях споруд, будинків тощо.

Апокрифи: 1. Релігійні твори, які не визнавалися церквою канонічними й заборонялися. 2. Твори сумнівної історичної вірогідності, часом писані як свідома містифікація. 3. Твори невідомого походження, безпідставно приписувані якомусь авторові.

Бабіти: антифрикційні сплави для підшипників і частин машин, що труться. Відзначаються низьким коефіцієнтом тертя. Від прізвища американського винахідника І. Бабіта.

Батифотометр: пристрій для вимірювання інтенсивності освітлення у воді на великих глибинах. Застосовують у гідрографічних і біологічних дослідженнях.

Беатифікація: акт зарахування тієї або іншої особи до лику блаженних у Католицькій церкві. Б. — нижчий рівень у процесі підготовки канонізації. З VIII століття право Б. належить винятково папі Римському.

Брайлівський друк: відтворення тексту для незрячих за допомогою рельєфних крапок. Від прізвища французького тифлопедагога Л. Брайля.

Гайдук: 1. Учасник збройної антифеодальної боротьби південнослов'янських народів проти турецьким загарбників (15 — 19 ст.). 2. Слуга у великих магнатів та поміщиків в Угорщині й Польщі у 18 — 19 ст. 3. Український народний танок.

Гліколі: двоатомні спирти; безбарвні рідини, без запаху, солодкі на смак. Застосовують Г. як розчинники, антифризи тощо.