Анаболія: зміна ознак дорослих організмів внаслідок додавання нових стадій наприкінці періоду формотворення.

Анафаза: одна із стадій (фаз) непрямого поділу клітин (мітозу), на якій дочірні (сестринські) хромосоми роз'єднуються й розходяться до протилежних полюсів клітини.

Гаструла: 1. Одна з стадій зародкового розвитку багатоклітинного організму, що настає після бластули. 2. Двошаровий зародок багатоклітинних організмів.

Гейзер: джерело, що періодично фонтанує гарячою водою та парою і є одним із проявів пізніх стадій вулканізму. Термін походить від назви вперше описаного подібного джерела в Ісландії.

Девіація: 1. Зміна середніх стадій ембріонального розвитку органа, що призводить до змін його будови у дорослого організму. 2. фін. Раптове, непередбачуване відхилення курсу цінних паперів, цін біржових товарів під впливом форс-мажорних обставин. 3. Відхилення від правильного напряму руху корабля, літака тощо.

Еритробласти: одна з проміжних стадій розвитку червоних кров'яних тілець (еритроцитів) у хребетних тварин і людини.

Еструс: одна із стадій статевого циклу ссавців; тічка.

Морула: одна з ранніх стадій розвитку зародка багатоклітинних організмів. Зародок являє собою скупчення великої кількості клітин, яке за формою нагадує ягоду шовковиці.

Німфа: 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). Розрізняли Н. морських, річкових, струмків (океаніди, нереїди, наяди), гір (ореади), долин (напеї), лугів (лимоніади), дерев (дріади), а також окремих місць і територій. У міфах Н. беруть участь в раді богів, їх пирах, ведуть безтурботне життя — співають, танцюють, розважаються з сатирами. 2. Одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, шо розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку.

Нормобласти: формені елементи крові, одна з стадій розвитку черв'онокрівців (еритроцитів), яка характеризується наявністю ядра.

Редія: одна з личинкових стадій розвитку паразитичних червів класу дигенетичних присиснів; організм на цій стадії розвитку. Від прізвища італійського вченого Ф. Реді.

Тахігенез: явище скорочення й спрощення раннього етапу розвитку організму, яке полягає в тому, що зародок не проходить усіх стадій, які властиві були предкам організму.

Фінка: одна з личинкових стадій розвитку багатьох стьожкових червів. Ф. містяться в різних органах людини й тварин — проміжних хазяїв стьожкових червів. Спричинюють тяжкі захворювання — фіноз, ехінококоз, цистицеркоз тощо.

Форвакуум: попереднє розрідження (перша стадія), коли утворюють високий вакуум за дві чи більше стадій.