Айнзатцгрупа: оперативні військово-терористичні частини, створені в 1938 році в нацистській Німеччині для ліквідації населення, знищення військовополонених на окупованих територіях. Поділялися на зондер- та айнзатцкоманди, підпорядковувалися Головному управлінню імперської безпеки Німеччини (РСХА), долучалися до армійських частин.

Анклав: територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави (напр., Республіка Сан-Маріно на території Італії). Якщо А. має морський берег, то його називають напіванклавом.

Атлантика: 1. Гіпотетичний давній континент, що утворився в протерозої близько 2 млрд років тому з різних платформ, розташованих на території сучасної Західної Африки і Східної Південної Америки. 2. розм. — територія Атлантичного океану.

Буферний: проміжний, той, що ослаблює зіткнення; Б-а держава — невелика і слабка в політичному і військовому відношеннях країна, що лежить між територіями або сферами впливу великих держав.

Дендрарій: територія, відведена під культивацію у відкритому грунті деревних рослин, що розміщуються за систематичними (географічними, екологічними, декоративними і іншими) ознаками. В Україні Д. є здебільшого науково-дослідними установами. Інша назва — арборетум.

Деспотат: територія, керована візантійським васалом, деспотом.

Едуї: давнє кельтське плем'я, що жило в межиріччі Сони і Луари (сучасна Франція). У 50-х рр. до н. е. їх територія увійшла до складу Римської республіки.

Ейкумена: 1. За уявленням давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі. 2. Сукупність населених людиною областей Землі. Інша назва — ойкумена.

Енклав: територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави (напр., Республіка Сан-Маріно на території Італії). Якщо Е. має морський берег, то його називають напівенклавом. Інша назва — анклав.

Індикт: 1. У Стародавньому Римі — 15-річний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених на завойованих територіях. 2. Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки. 3. Великий індикт — період, за який фази Місяця і дні тижня припадають на ті ж числа місяця, 532 року. Прийнято було відраховувати від початку візантійської ери: наприклад, десятий великий І. почався у 719 році до н. е., 12-й — у 345 році, 15-й — у 1941 році.

Коменда: у середньовіччя — територія, яка передавалась духовним орденам в управління і користування.

Майдан: 1. Відкрита територія, поле, площа, широка частина вулиці. 2. Свято у тюркських народів, яке проводиться з нагоди завершення посівної шляхом збору селян на великій галявині.

Нейтралізація: 1. Хімічна реакція, при якій розчин втрачає кислотні властивості за допомогою лугів, а лужні властивості — за допомогою кислот. 2. перен. Послаблення чи припинення дії, впливу і т. ін. 3. Оголошення якоюсь державою стану нейтралітету. 4. Особливий міжнародний режим якоїсь території (чи вод), відповідно до якого держава, що їй належить дана територія, не має права будувати тут будь-які воєнні споруди, тримати збройні сили тощо.5. перен. Приведення в бездіяльність, знешкоджування.

Нумідія: у давнину — територія у Північній Африці (сучасні північні території Алжиру та Тунісу). У III віці до н. е. Н. була підкорена Карфагеном, В 46 до н. е. — Римом, у 429/430 р. н. е. — вандалами, в 533 р. — візантійцями, в VII ст. — арабами.

Ойкумена: 1. За уявленням давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі. 2. Сукупність населених людиною областей Землі.

Панзоотія: поширення інфекційної хвороби тварин на величезних територіях або акваторіях.

Порто-франко: певна територія (порт або приморська область) у деяких країнах, у межах якої дозволяється ввезення й вивезення іноземних товарів без сплати мита.

Провінція: 1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях — завойована територія якого-небудь народу, що перебуває у політичній та економічній залежності від загарбника. 2. Адміністративно-територіальна одиниця. Віддалений від столиці населений пункт; периферія. 3. Район розробки родовища яких-небудь корисних копалин. 4. заст. Назва віддаленого від центру населеного пункту. 5. перен. Глушина, неосвідченість.

Рейхсгау: адміністративна одиниця часів Третього рейху, утворена на окупованих територіях (напр., Р. Карінтія). Очолювалась штатгальтером, який одночасно був гауляйтером територіального органу Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.

Сейсмічний: пов'язаний з явищами землетрусу; С-а область — територія, де часто бувають землетруси; С-і хвилі — хвилі, що виникають внаслідок землетрусу й поширюються у вигляді коливань у гірських породах; С-а станція — установа, яка реєструє сейсмічні хвилі та обробляє одержувані дані.