Результати пошуку
Шуканий термін: Стиль
Результатів: 97
Результатів: 97
Стиль (1) (лат.): 1. Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. 2. Сукупність характерних ознак, властивих чому-небудь. 3. Сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанрові і т. ін.; манера, штиб. 4. Сукупність особливостей у побудові мови, манера словесного викладу. 5. Сукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи; характер, почерк. 6. Спосіб виконання, здійснення чого-небудь, який характеризується сукупністю певних технічних прийомів. 7. Характерна манера поводитися, говорити, одягатися і т. ін.; мода, фасон, крій.
Стиль (2) (лат.): у давнину та середні віки — паличка для писання на дерев'яних табличках, вкритих воском.
Можливо ви шукали:Стиль (2) (лат.): у давнину та середні віки — паличка для писання на дерев'яних табличках, вкритих воском.
Стильб: одиниця яскравості в системі СГС. 1 стильб — це яскравість поверхні, при якій у тілесний кут в 1 стерадіан із поверхні площею 1 см2 випромінюється світло з силою — 1 кандела.
Стильбен: органічна сполука, ароматичний вуглеводень. Застосовують кристали С. у сцинтиляційних лічильниках як люмінофор для реєстрації іонізуючих випромінювань. Похідні С. застосовують як барвники, лікарські речовини тощо.
Дивіться також:Стильбен: органічна сполука, ароматичний вуглеводень. Застосовують кристали С. у сцинтиляційних лічильниках як люмінофор для реєстрації іонізуючих випромінювань. Похідні С. застосовують як барвники, лікарські речовини тощо.
Альбуміни: прості білки; входять до складу тваринних і рослинних тканин, яєчного білка, молока, сироватки крові. Застосовують у фармацевтичній, кондитерській, текстильній промисловості.
Алюмінати: солі алюмінієвих кислот. Найпоширеніший А. натрію, застосовують у текстильній і паперовій промисловості, для очищення води.
Ампір: стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст. і орієнтувався на монументальні та декоративні форми античності. Сталінський А. — лідируючий напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х років, для якого характерні ансамблеві забудови площ і вулиць, монументальність, використання барельєфів, мармуру і бронзи для оформлення громадських будівель.
Амфіпростиль: прямокутний у периметрі давньогрецький храм з гладкими стінами і колонними портиками на торцевих фасадах.
Апостиль: спеціальний знак, що проставляється на офіційних документах некомерційного характеру, що засвідчує підписи, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, а також, в окремих випадках, справжність штампу або печатки, що скріплюють документ.
Апостильб: одиниця яскравості освітленої поверхні; 1 а. = 0.3183 ніт.
Ар-нуво: стильовий напрям в мистецтві, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві, кінця XIX — початку XX століття в Бельгії й Франції. Інша назва — модерн.
Астильба: рід трав'янистих багаторічних рослин родини ломикаменевих. Поширені в Південній та Східній Азії, в Північній Америці. Деякі види культивують як декоративні.
Банан: рід багаторічних трав'янистих тропічних і субтропічних рослин. Культивують як плодові, текстильні, декоративні рослини.
Бароко: стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 — середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Хронологічно слідує за ренесансом, йому спадкує класицизм.
Бельканто: бель канто; стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Характеризується вільним володінням всіма регістрами голосу, легкістю і красою звука.
Бідермаєр: художній стиль в німецькому і австрійському мистецтві першої половини 19 ст. Вважається перехідним періодом між класицизмом і романтизмом.
Біхромати: солі двохромової кислоти. Найважливішими є Б. калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості.
Брас: стиль спортивного плавання; характеризується одночасними симетричними рухами кінцівок у горизонтальній площині, без винесення рук над водою.
Буль: стиль французьких меблів 17 — 18 ст. з інкрустаціями з міді або бронзи. Від прізвища французького столяра А.-Ш. Буля.
Вербункош: стиль угорської інструментальної, переважно танцювальної музики кінця 18 — 1-ї половини 19 ст.
Вольфрамати: солі вольфрамових кислот. Застосовують у текстильній, лакофарбовій промисловості, в рентгенографії.
Гаптування: техніка шиття золотими та срібними нитками на текстильній основі, а також із використанням блискіток, дорогоцінних каменів чи шовкових ниток.
Гіпостиль: просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони (переважно в архітектурі Стародавнього Сходу). Інша назва — гіпостильний зал.
Гліцерин: органічна сполука, найпростіший триатомний спирт; безбарвна сиропоподібна рідина, солодка на смак. Застосовують у виробництві вибухових речовин у поліграфічній, текстильній, паперовій промисловості.
Алюмінати: солі алюмінієвих кислот. Найпоширеніший А. натрію, застосовують у текстильній і паперовій промисловості, для очищення води.
Ампір: стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст. і орієнтувався на монументальні та декоративні форми античності. Сталінський А. — лідируючий напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х років, для якого характерні ансамблеві забудови площ і вулиць, монументальність, використання барельєфів, мармуру і бронзи для оформлення громадських будівель.
Амфіпростиль: прямокутний у периметрі давньогрецький храм з гладкими стінами і колонними портиками на торцевих фасадах.
Апостиль: спеціальний знак, що проставляється на офіційних документах некомерційного характеру, що засвідчує підписи, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, а також, в окремих випадках, справжність штампу або печатки, що скріплюють документ.
Апостильб: одиниця яскравості освітленої поверхні; 1 а. = 0.3183 ніт.
Ар-нуво: стильовий напрям в мистецтві, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві, кінця XIX — початку XX століття в Бельгії й Франції. Інша назва — модерн.
Астильба: рід трав'янистих багаторічних рослин родини ломикаменевих. Поширені в Південній та Східній Азії, в Північній Америці. Деякі види культивують як декоративні.
Банан: рід багаторічних трав'янистих тропічних і субтропічних рослин. Культивують як плодові, текстильні, декоративні рослини.
Бароко: стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 — середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Хронологічно слідує за ренесансом, йому спадкує класицизм.
Бельканто: бель канто; стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Характеризується вільним володінням всіма регістрами голосу, легкістю і красою звука.
Бідермаєр: художній стиль в німецькому і австрійському мистецтві першої половини 19 ст. Вважається перехідним періодом між класицизмом і романтизмом.
Біхромати: солі двохромової кислоти. Найважливішими є Б. калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості.
Брас: стиль спортивного плавання; характеризується одночасними симетричними рухами кінцівок у горизонтальній площині, без винесення рук над водою.
Буль: стиль французьких меблів 17 — 18 ст. з інкрустаціями з міді або бронзи. Від прізвища французького столяра А.-Ш. Буля.
Вербункош: стиль угорської інструментальної, переважно танцювальної музики кінця 18 — 1-ї половини 19 ст.
Вольфрамати: солі вольфрамових кислот. Застосовують у текстильній, лакофарбовій промисловості, в рентгенографії.
Гаптування: техніка шиття золотими та срібними нитками на текстильній основі, а також із використанням блискіток, дорогоцінних каменів чи шовкових ниток.
Гіпостиль: просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони (переважно в архітектурі Стародавнього Сходу). Інша назва — гіпостильний зал.
Гліцерин: органічна сполука, найпростіший триатомний спирт; безбарвна сиропоподібна рідина, солодка на смак. Застосовують у виробництві вибухових речовин у поліграфічній, текстильній, паперовій промисловості.