Стильб: одиниця яскравості в системі СГС. 1 стильб — це яскравість поверхні, при якій у тілесний кут в 1 стерадіан із поверхні площею 1 см2 випромінюється світло з силою — 1 кандела.

Стильбен: органічна сполука, ароматичний вуглеводень. Застосовують кристали С. у сцинтиляційних лічильниках як люмінофор для реєстрації іонізуючих випромінювань. Похідні С. застосовують як барвники, лікарські речовини тощо.

Альбуміни: прості білки; входять до складу тваринних і рослинних тканин, яєчного білка, молока, сироватки крові. Застосовують у фармацевтичній, кондитерській, текстильній промисловості.

Алюмінати: солі алюмінієвих кислот. Найпоширеніший А. натрію, застосовують у текстильній і паперовій промисловості, для очищення води.

Ампір: стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст. і орієнтувався на монументальні та декоративні форми античності. Сталінський А. — лідируючий напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х років, для якого характерні ансамблеві забудови площ і вулиць, монументальність, використання барельєфів, мармуру і бронзи для оформлення громадських будівель.

Амфіпростиль: прямокутний у периметрі давньогрецький храм з гладкими стінами і колонними портиками на торцевих фасадах.

Апостиль: спеціальний знак, що проставляється на офіційних документах некомерційного характеру, що засвідчує підписи, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, а також, в окремих випадках, справжність штампу або печатки, що скріплюють документ.

Апостильб: одиниця яскравості освітленої поверхні; 1 а. = 0.3183 ніт.

Ар-нуво: стильовий напрям в мистецтві, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві, кінця XIX — початку XX століття в Бельгії й Франції. Інша назва — модерн.

Астильба: рід трав'янистих багаторічних рослин родини ломикаменевих. Поширені в Південній та Східній Азії, в Північній Америці. Деякі види культивують як декоративні.

Банан: рід багаторічних трав'янистих тропічних і субтропічних рослин. Культивують як плодові, текстильні, декоративні рослини.

Бароко: стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 — середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Хронологічно слідує за ренесансом, йому спадкує класицизм.

Бельканто: бель канто; стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Характеризується вільним володінням всіма регістрами голосу, легкістю і красою звука.

Бідермаєр: художній стиль в німецькому і австрійському мистецтві першої половини 19 ст. Вважається перехідним періодом між класицизмом і романтизмом.

Біхромати: солі двохромової кислоти. Найважливішими є Б. калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості.

Брас: стиль спортивного плавання; характеризується одночасними симетричними рухами кінцівок у горизонтальній площині, без винесення рук над водою.

Буль: стиль французьких меблів 17 — 18 ст. з інкрустаціями з міді або бронзи. Від прізвища французького столяра А.-Ш. Буля.

Вербункош: стиль угорської інструментальної, переважно танцювальної музики кінця 18 — 1-ї половини 19 ст.

Вольфрамати: солі вольфрамових кислот. Застосовують у текстильній, лакофарбовій промисловості, в рентгенографії.

Гаптування: техніка шиття золотими та срібними нитками на текстильній основі, а також із використанням блискіток, дорогоцінних каменів чи шовкових ниток.

Гіпостиль: просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони (переважно в архітектурі Стародавнього Сходу). Інша назва — гіпостильний зал.

Гліцерин: органічна сполука, найпростіший триатомний спирт; безбарвна сиропоподібна рідина, солодка на смак. Застосовують у виробництві вибухових речовин у поліграфічній, текстильній, паперовій промисловості.