Антисоціальний: спрямований проти суспільства.

Асоціальний: протисуспільний, негромадський.

Бітник: стереотип мас-медіа, для позначення представника біт-культури. Термін Б. вперше використав в 1958 році американський журналіст Герб Каен для позначення стереотипу, що склався в американському суспільстві про типового представника молоді середини XX століття, — асоціального елемента, що не приймає традиційні культурні цінності, обожнює джазову музику, захоплюється літературою та філософією, мандрує дорогами Америки, вживає наркотики, користується спеціальним жаргоном.

Етнос: історично сформована стійка спільність людей — плем'я, народність, нація. Е. виступає як соціальний організм, який самовідтворюється шляхом етнічно однорідних шлюбів і передавання новому поколінню мови, культури, традицій, етнічних орієнтацій тощо.

Конструкт: 1. філософ. ідеальний об'єкт, вироблений свідомістю. 2. психол. система цінностей, яка використовується індивідом для класифікації різних об'єктів його життєвого простору. 3. К. соціальний — породження конкретної культури чи суспільства, що існує винятково в силу того, що люди згодні діяти так, ніби воно існує.

Конструктивізм соціальний: напрямок у соціології та філософії, за яким природні на перший погляд феномени аналізуються як соціальні конструкти.

Конструкціонізм соціальний: соціологічна теорія пізнання яким чином індивідууми і їх групи беруть участь у створенні соціальної реальності.

Люмпенізація: процес втрати якимось класом, соціальним прошарком характерних рис, що супроводжується переходом в нижчий соціальний статус. Л. здебільшого супроводжується втратою професіоналізму та соціальної ініціативи, безробіттям, правовим нігілізмом, зниженням рівня культури.

Менеджери: специфічний соціальний прошарок сучасного суспільства, включає найманих професійних керуючих (директори підприємств, керівники окремих підрозділів) у концернах, трестах, синдикатах тощо.

Патріотизм: любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам. П. — явище соціально-історичне і має в різні епохи різний соціальний зміст.

Соціопатія: патологія соціальної поведінки особистості, що полягає у неузгодженості волі і свідомості людини із законами соціальної природи; дисоціальний розлад особистості.

Статус: 1. юр. Правове становище осіб або організацій, установ тощо. 2. С. соціальний — становище індивіда або групи осіб щодо інших індивідів або груп у соціальній системі. С. визначається відповідно до ознак специфічних для даної системи (економічних, професійних, етнічних тощо).

Шляхта: 1. Провідний суспільний привілейований соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та Україні у XIV — XVIII століттях. 2. розм. Аристократія, нобілітет, знать.