search
close
search
Шуканий термін: штука
Результатів: 10
Штука (від нім. Stucke — шматок): 1. Один предмет, примірник, екземпляр; взагалі один об'єкт. 2. заст. Українська міра довжини, яка використовувалась для вимірювання довжини тканини; рівна від 30 до 80 ліктів в залежності від виду тканини і місцевості застосування. 3. заст. Хитрість, трюк.

Можливо ви шукали:

Штукатурка: 1. Будівельна суміш, призначена для захисту стін і стелі від дії зовнішнього середовища, надання їм необхідних експлуатаційних властивостей, вирівнювання для наступного нанесення декоративного покриття. 2. Затверділий шар цієї суміші на будівельній поверхні.

Дивіться також:

Альсекко: настінний живопис по сухій штукатурці.

Альфреско: настінний живопис водяними фарбами на сирій штукатурці.

Гіпс: 1. Мінерал класу сульфатів, білий зі скляним блиском, в разі наявності супутніх домішок — забарвлений. Використовують як добриво, у будівництві — для штукатурних робіт, як додаток до цементів, у керамічному виробництві — для виготовлення скульптурних форм. 2. Осадова гірська порода переважно з мінералу сульфату кальцію.

Графіто: мист. техніка створення зображень шляхом нанесення на поверхню одного або декількох шарів фарби або штукатурки (які можуть відрізнятись кольором) та подальшого їх продряпування і зішкрібання по малюнку. Інша назва — сграфіто. У Давній Греції техніка Г. використовувалась при декоруванні глиняного посуду, в Італії XV—XVII ст. — для прикрашання зовнішніх стін архітектурних споруд.

Комедіант: 1. 1. До 18 ст. назва актора; пізніше — виконавця ролей у балаганних виставах. 2. заст. Артист; цирковий клоун, штукар. 3. перен. Удавальник, лицемір.

Сграфіто: 1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу; спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки. 2. Художній твір, виконаний таким способом.

Факір: 1. Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш, жебрак-чернець. 2. Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо; мандрівний фігляр, штукар.

Фреска: 1. Живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці. 2. Спосіб живопису, що грунтується на застосуванні водяних фарб, які наносять на вогку штукатурку.

Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24