Спектральний: той, що стосується спектра; С. аналіз — визначення хімічного складу тіл за допомогою вивчення їхніх спектрів; С-і прилади — прилади для дослідження оптичного спектра; С-і лінії — вузенькі ділянки спектра, кожна з яких відповідає певній довжині хвилі.

Спектро...: у складних словах відповідає поняттям «спектр», «спектральний».

Спектроболограма: графік розподілу інтенсивності електромагнітного проміння в спектрі планети.

Спектроболометр: пристрій (поєднання спектроскопа і болометра) для вимірювання інтенсивності електромагнітного випромінювання в різних ділянках спектра планети.

Спектрогеліограма: фотографія Сонця в його монохроматичному випромінюванні, зроблена за допомогою спектрогеліографа.

Спектрогеліограф: спектрограф для фотографування Сонця у монохроматичних ділянках проміння.

Спектрогеліоскоп: прилад для візуального спостереження поверхні Сонця у монохроматичних ділянках проміння.

Спектрограма: фотознімок або запис спектрів різного проміння.

Спектрограф: прилад для реєстрації оптичних спектрів.

Спектрокомпаратор: подвійний мікроскоп для порівнювання двох спектрограм небесних світил, щоб визначити певні характеристики світила.

Спектрометр: 1. Оптичний прилад для визначення положення окремих ліній спектра. 2. Прилад для аналізу розподілу за енергіями іонізуючого випромінювання.

Спектрометрія: частина спектроскопії, в якій розробляють методи одержання спектрів і вимірювання спектральних характеристик (положення ліній і смуг, довжини хвиль тощо), вивчають джерела випромінювання (емісійна С.) або вбирання хвиль у різних середовищах (абсорбційна спектроскопія).

Спектроскоп: прилад для візуального спостереження оптичних спектрів.

Спектроскопія: 1. Розділ фізики, який вивчає властивості оптичних спектрів. 2. Дослідження спектрів за допомогою спектроскопа.

Спектрофотометр: прилад для порівнювання яскравості світла в окремих ділянках спектра.

Спектрофотометрія: розділ фотометрії, в якому визначають яскравість світла окремих ліній спектра або в його ділянках за допомогою спектрофотометрів.

Аббе число: характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (n_D — 1)/(n_F — n_C), де n_D, n_F, n_C — показники заломлення скла для спектральних ліній відповідно жовтої натрію (5893 х 10^-10м), синьої водню (4861 х 10^-10м) і червоної водню (6563 х 10^-10м). За ім'ям німецького фізика Ернста Аббе.

Аеродинамічний спектр: картина течії рідини або газу, унаочнена яким-небудь способом.

Альфа-спектрометр: прилад, за допомогою якого досліджують спектр (розподіл за енергією) альфа-частинок, що їх випромінюють радіоактивні ядра.

Астроспектрограф: прилад для фотографування спектрів небесних світил.

Астроспектроскоп: прилад для розглядання спектрів небесних світил.

Астроспектроскопія: розділ астрофізики, в якому за допомогою спектрального аналізу вивчається випромінювання небесних світил.

Астроспектрофотометрія: розділ практичної астрофізики, пов'язаний з вивченням розподілу енергії в спектрах небесних тіл.

Астрофотографія: розділ астрофізики, в якому для астрономічних досліджень застосовують фотографування небесних світил у різних ділянках спектра.

Атомний: пов'язаний з атомом; А-на маса — число, що показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша за 1/2 маси атома ізотопу вуглецю С-12; А-на енергія — енергія, виділювана під час ядерних реакцій, напр. при радіоактивних перетвореннях ядер; А-на теплоємність — величина, що чисельно дорівнює кількості тепла, яке потрібне, щоб нагріти 1 грам-атом речовини на 1°С; А-на фізика — розділ фізики, що вивчає будову і властивості атомів і іонів; А-ні спектри — оптичні спектри одноатомних газів; А. радіус — половина віддалі, до якої наближаються атомні ядра при зіткненні.

Бета-спектрометр: прилад, за допомогою якого досліджують спектр (розподіл за енергією) бета-частинок.

Гамма-спектрометр: прилад для вимірювання довжини хвиль або енергії й інтенсивності гамма-проміння.

Гамма-спектроскопія: розділ ядерної спектроскопії, в якому досліджується енергетичний склад гамма-проміння.

Гейслерові трубки: скляні трубки з впаяними електродами, наповнені розрідженим газом. Застосовують для дослідження спектрів газів, для ілюмінації. Від прізвища німецького склодува Г. Гейслера.

Дисперсія: 1. Розсіяння. 2. Д. світла — розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. 3. Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки. 4. мат. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення.

Мас-спектрометр: прилад, що розділяє заряджені частинки (звичайно іони) із різним відношенням маси частинки до її електричного заряду.

Молекулярний: той, що стосується молекули; М-а маса — сума атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули; М-а фізика — розділ фізики, в якому вивчаються структура, сили міжмолекулярної взаємодії, характер теплового руху частинок (атомів, молекул, іонів), механічні і теплові властивості речовин в різних агрегатних станах; М-і спектри — спектри випромінювання і поглинання, а також комбінаційного розсіяння, що виникають внаслідок переходів між енергетичними станами молекул; М-і сита — поруваті адсорбенти, у яких розміри пор або вхід у пори близькі до розмірів молекул; М-і сили — сили взаємодії між молекулами.

Монохроматор: спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина спектрометрів.

Мультиплоти: група спектральних ліній, близько розміщених одна до одної. Розрізняють синглети (одинарні), дуплети (подвійні), триплети (потрійні) спектральні лінії, які відповідають кількості розщеплень енергетичного рівня атома.

Оксигемометрія: фотометричний метод вимірювання ступеня насиченості артеріальної крові киснем. Грунтується на спектральних властивостях оксигемоглобіну і відновленого гемоглобіну.

Призма: 1. Многогранник, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані — паралелограмами. 2. Многогранне тіло з матеріалу, прозорого для світла. Застосовують для зміни напряму поширення пучків світла, розкладання білого світла в спектр, поляризації світла тощо.