Результати пошуку
Шуканий термін: мармур
Результатів: 11
Результатів: 11
Мармур (від гр. μάρμαρος — білий камінь): метаморфічна гірська порода, що утворилася внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту. Складається головним чином з кальциту. Найбільшою міцністю відзначаються дрібнокристалічні М. із зубчатим зв'язком зерен. Особливо ціняться білі однорідні види М. завдяки здатності пропускати світло на певну глибину і створювати відтінки. 80% світового мармуру знаходиться в Туреччині. В Україні мармур є на Закарпатті, на Донбасі, в Криму.
Дивіться також:Ампір: стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст. і орієнтувався на монументальні та декоративні форми античності. Сталінський А. — лідируючий напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х років, для якого характерні ансамблеві забудови площ і вулиць, монументальність, використання барельєфів, мармуру і бронзи для оформлення громадських будівель.
Ефігія: кам'яне, мармурове чи дерев'яне скульптурне зображення померлого, як правило, у натуральну величину, яким прикрашають надгробок на його могилі.
Інтарсія: 1. Вид інкрустації, виконаної на дерев'яних предметах із шматків дерева інших порід або відмінних за кольором та фактурою. 2. Аналогічна техніка інкрустації по мармуру.
Кальцій: хімічний елемент, метал сріблястого кольору; вап, вапень. Символ Са, ат.н. 20; сріблясто-білий м'який метал, входить до складу вапняків, мармуру тощо. Використовують у металургії для виготовлення сплавів і як відновник. Широко застосовують природні солі кальцію.
Мозаїка: 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. 2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки. 3. перен. Строката суміш різнорідних елементів. 4. Вірусна хвороба рослин, ознакою якої є поява плям на листі.
Нереїди: 1. У давньогрецькій міфології — німфи (від 34 до 100, найчастіше — 50 сестер), дочки Нерея і Доріди, які жили в глибинах моря і допомагали мореплавцям. Найвідоміші Н. — Амфітріта, дружина Посейдона, Фетіда — матір Ахілла, Галатея, вирізьблена у мармурі скульптором Пігмаліоном. 2. Родина морських кільчастих червів; те саме, що й нереїсові.
Офікальцит: метаморфічна гірська порода, різновид мармуру; зеленуватого, рожевого, жовтого кольору; використовують для оздоблення будинків.
Прес-пап'є: 1. Важкий металевий, мармуровий тощо предмет, яким притискають папери на столі. 2. Письмове приладдя, що має вигляд бруска (пластинки) з прикріпленим до нього промокальним папером.
Стукко: будівельний матеріал для обробки стін із суміші подрібненого гіпсу з галуном і клеєм, іноді з додаванням мармурової пудри і крихти, а також крейди, вапна та алебастру. Добре піддається поліруванню і завдяки своїй міцності використовується в якості штучного мармуру.
Тмутараканський камінь: мармурова плита з висіченим на ній кириличним написом давньоруською мовою, знайдена в 1792 на Таманському півострові (тепер — Росія). Довжина плити 2,25 м, ширина 70 см, товщина 24 см. Вага близько 850 кг. Є цінною епіграфічною пам'яткою Тмутороканського князівства часів князя Гліба Святославича.
Ефігія: кам'яне, мармурове чи дерев'яне скульптурне зображення померлого, як правило, у натуральну величину, яким прикрашають надгробок на його могилі.
Інтарсія: 1. Вид інкрустації, виконаної на дерев'яних предметах із шматків дерева інших порід або відмінних за кольором та фактурою. 2. Аналогічна техніка інкрустації по мармуру.
Кальцій: хімічний елемент, метал сріблястого кольору; вап, вапень. Символ Са, ат.н. 20; сріблясто-білий м'який метал, входить до складу вапняків, мармуру тощо. Використовують у металургії для виготовлення сплавів і як відновник. Широко застосовують природні солі кальцію.
Мозаїка: 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. 2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки. 3. перен. Строката суміш різнорідних елементів. 4. Вірусна хвороба рослин, ознакою якої є поява плям на листі.
Нереїди: 1. У давньогрецькій міфології — німфи (від 34 до 100, найчастіше — 50 сестер), дочки Нерея і Доріди, які жили в глибинах моря і допомагали мореплавцям. Найвідоміші Н. — Амфітріта, дружина Посейдона, Фетіда — матір Ахілла, Галатея, вирізьблена у мармурі скульптором Пігмаліоном. 2. Родина морських кільчастих червів; те саме, що й нереїсові.
Офікальцит: метаморфічна гірська порода, різновид мармуру; зеленуватого, рожевого, жовтого кольору; використовують для оздоблення будинків.
Прес-пап'є: 1. Важкий металевий, мармуровий тощо предмет, яким притискають папери на столі. 2. Письмове приладдя, що має вигляд бруска (пластинки) з прикріпленим до нього промокальним папером.
Стукко: будівельний матеріал для обробки стін із суміші подрібненого гіпсу з галуном і клеєм, іноді з додаванням мармурової пудри і крихти, а також крейди, вапна та алебастру. Добре піддається поліруванню і завдяки своїй міцності використовується в якості штучного мармуру.
Тмутараканський камінь: мармурова плита з висіченим на ній кириличним написом давньоруською мовою, знайдена в 1792 на Таманському півострові (тепер — Росія). Довжина плити 2,25 м, ширина 70 см, товщина 24 см. Вага близько 850 кг. Є цінною епіграфічною пам'яткою Тмутороканського князівства часів князя Гліба Святославича.