Результати пошуку
Шуканий термін: заборона
Результатів: 8
Результатів: 8
Дивіться також:
Арешт: 1. Ув'язнення, взяття під арешт, під варту; позбавлення волі. 2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. 3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця.
Вето: 1. У Стародавньому Римі — заборона одним з консулів введення в дію рішення іншого консула або заборона трибуном введення в дію рішення сенату. 2. Право верховної влади забороняти або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою; В., як правило, належить монархові або президентові, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів, прийнятих нижньою палатою. 3. В міжнародному праві В. іноді називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.
Демілітаризація: роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість.
Контрсуґестія: негативна відповідь на навіювання і її заперечення; заборона заборони.
Лібертаризм: лібертаріанство; політична філософія, в основі якої лежить правова заборона на застосування сили або загрози до іншої особи або її майна, всупереч волі цієї особи. Прихильники Л. виступають за право людини робити з собою та своєю власністю що завгодно, допоки це не заважає здійсненню аналогічного права іншими. Антонім — авторитаризм.
Сервітут: 1. В античному, феодальному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. 2. С. міжнародний — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав. 3. Право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором.
Суґестія: навіювання, голосова заборона, психологічний вплив на свідомість людини, при якому відбувається некритичне сприйняття нею переконань і установок. Автосуґестія — самонавіювання.
Табу: 1. У первісних народів релігійна заборона певних дій, порушення якої нібито жорстоко карається. 2. перен. Щось заборонене і те, чого не можна торкатись (напр., певної теми, розмови, речі).
Вето: 1. У Стародавньому Римі — заборона одним з консулів введення в дію рішення іншого консула або заборона трибуном введення в дію рішення сенату. 2. Право верховної влади забороняти або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою; В., як правило, належить монархові або президентові, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів, прийнятих нижньою палатою. 3. В міжнародному праві В. іноді називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.
Демілітаризація: роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість.
Контрсуґестія: негативна відповідь на навіювання і її заперечення; заборона заборони.
Лібертаризм: лібертаріанство; політична філософія, в основі якої лежить правова заборона на застосування сили або загрози до іншої особи або її майна, всупереч волі цієї особи. Прихильники Л. виступають за право людини робити з собою та своєю власністю що завгодно, допоки це не заважає здійсненню аналогічного права іншими. Антонім — авторитаризм.
Сервітут: 1. В античному, феодальному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. 2. С. міжнародний — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав. 3. Право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором.
Суґестія: навіювання, голосова заборона, психологічний вплив на свідомість людини, при якому відбувається некритичне сприйняття нею переконань і установок. Автосуґестія — самонавіювання.
Табу: 1. У первісних народів релігійна заборона певних дій, порушення якої нібито жорстоко карається. 2. перен. Щось заборонене і те, чого не можна торкатись (напр., певної теми, розмови, речі).