Аймак: 1. У тюркських і монгольських народів спочатку рід, плем'я і навіть народ; за феодалізму — уділ, іноді ханство (у монголів). 2. Місцева назва районів у Бурятській і Горно-Алтайській автономній області Росії. 3. Основна адміністративно-територіальна одиниця в Монголії.

Алод: за феодалізму в Західній Європі — повна спадкова власність на землю без права залишати свої володіння без відома сеньйора.

Антифеодальний: спрямований проти феодалів і феодалізму.

Буржуа: 1. За феодалізму городянин, представник середнього стану. 2. Представник класу буржуазії.

Буржуазія: 1. За феодалізму — мешканці міст. 2. З розвитком торговельного капіталу власники капіталу.

Вергельд: у звичаєвому праві раннього феодалізму — грошове відшкодування за вбивство або каліцтво людини. Його розмір залежав від соціального статусу жертви, його статі чи віку.

Гільдія: 1. Громадський обід у германців. 2. У період раннього феодалізму в Західній Євроці економічне, політичне чи релігійне об'єднання населення, створюване для захисту інтересів або цехових привілеїв членів Г. 3. Назва розряду купецького стану в царській Росії. 4. Плата за право торгувати.

Графство: 1. У період раннього феодалізму в Західній Європі — округ, з 10-11 ст. феодальне володіння графа. 2. Адміністративно-територіальна одиниця в ряді держав (в Англії, Ірландії, США та ін.).

Диван (1): 1. Список розподілу державних доходів і податково-фінансове відомство в деяких мусульманських країнах за феодалізму. 2. Рада з вищих сановників у колишній султанській Туреччині. 3. В деяких сучасних мусульманських країнах урядова установа в судових та адміністративних справах.

Єґер: 1. Солдат особливих стрілецьких (єгерських) частин у ряді армій. 2. Спеціаліст-мисливець, який керує полюванням, доглядає тварин у заповідниках і мисливствознавчих господарствах. 3. За феодалізму слуга в поміщицькому господарстві, виїзний лакей.

Камер-колегія: за феодалізму установа, що відала королівськими доходами. В Росії створена Петром І у 1721 р.; відала державними доходами, існувала до 1801 р.

Капіталізм: суспільно-економічна формація, що приходить на зміну феодалізмові.

Капітуляції: за раннього феодалізму — закони й розпорядження франкських королів, особливо з династії Каролінгів.

Комендація: за феодалізму акт, яким оформляли залежність васала від, сеньйора, після чого васал одержував земельне володіння — бенефіцію або феод; акт, що встановлював залежність селянина від феодала.

Комутація: 1. За феодалізму заміна панщини і натурального оброку експлуатованих селян грошовою рентою, що відбувалася в результаті і в міру проникнення товарно-грошових відносин у село. 2. Перемикання електричних кіл та їхніх частин; зміна напряму струму в цих колах (зміна полюсів). 3. Система електричних з'єднань на електричних, телефонних та інших станціях і підстанціях.

Корехідор: за феодалізму королівський урядовець в Іспанії, який виконував функції адміністратора й судді в містах і провінціях.

Кортеси: 1. Парламент в Іспанії і Португалії (до 1911 р.). 2. За феодалізму органи станового представництва в країнах Піренейського півострова.

Лен (1): 1. У Західній Європі за феодалізму спадкове володіння (земля або інші джерела прибутків), що його надавав сеньйор своєму васалові при умові виконання військової або адміністративної служби. 2. Податок, що збирався з денного помістя.

Магнат: 1. В ряді країв Західної Європи, зокрема в Польщі й Угорщині, за феодалізму великі землевласники, аристократична верхівка класу феодалів. 2. перен. Великий капіталіст, глава монополії (напр., фінансовий магнат).

Привілей: 1. Перевага, пільга, право, надане законом окремим особам, групам людей або певному станові, класові чи класам. 2. Грамота, якою за феодалізму стверджувалися П. 3. П. на винахід — виключне право особи або організації на винахід; документ, що засвідчує і охороняє це право.