Структуралізм: 1. Конкретно наукова методологія, що головним завданням висуває дослідження структур об'єктів. 2. Ряд напрямів у сучасному зарубіжному мовознавстві, що розглядають мову як організацію системно протиставлених лінгвістичних елементів, які виконують у нім певну функцію.

Альфа-залізо: структура заліза, якої воно набуває при температурі до 769° С.

Бета-залізо: структура заліза, якої воно набуває при температурі 769-910° С.

Гамма-залізо: структура заліза, якої воно набуває при температурі 910-1400° С.

Дельта-залізо: структура заліза, в якій воно перебуває при температурі 1401 — 1539° С.

Деструкція: 1. геол.Руйнування і розпад гірських порід внаслідок вивітрювання. 2. мист. Художній прийом, що відображає позірну тенденцію до руйнування зв'язків окремих частин твору між собою. 3. перен. Руйнування, розпад, порушення нормальної структури чого-небудь.

Епістемологія: розділ філософії, у якому досліджується знання як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.

Інженерія: 1. Галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню знань і навичок для проектування і створення процесів та технічних об'єктів, що реалізують такі процеси. 2. І. генна — система методів і технологій молекулярної біології для виділення з клітин генів, здійснення з ними маніпуляцій і введення їх в інші організми з метою отримання бажаних якостей змінюваного або генетично модифікованого організму. 3. І. зворотня — процес деконструювання рукотворного об'єкту для вивчення його будови, архітектури або отримання знань про принципи його роботи. 4. І. знань — галузь знань, пов'язана з розробкою штучного інтелекту, експертних систем і баз знань. 5. Програмна І. — застосуванням системних, кількісно контрольованих підходів до розробки, експлуатації та обслуговування програмного забезпечення.

Інфраструктура: сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я та ін.).

Конструкція: 1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо; структура. 2. Споруди складної будови, а також окремі її частини. 3. Словосполука, якій властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова.

Макроструктура: будова твердих тіл, зокрема металу, яку людина бачить неозброєним оком або при невеликому збільшенні за допомогою лупп.

Механіка: 1. Наука про механічний рух тіл і про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. 2. Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для розв'язання практичних завдань. 3. перен. Складна прихована будова чогось; структура, закуліси, кухня, підклад, механізм.

Мікроструктура: будова твердих тіл (металів, гірських порід та ін.), що її можна спостерігати лише за допомогою оптичного або електронного мікроскопа.

Молекулярний: той, що стосується молекули; М-а маса — сума атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули; М-а фізика — розділ фізики, в якому вивчаються структура, сили міжмолекулярної взаємодії, характер теплового руху частинок (атомів, молекул, іонів), механічні і теплові властивості речовин в різних агрегатних станах; М-і спектри — спектри випромінювання і поглинання, а також комбінаційного розсіяння, що виникають внаслідок переходів між енергетичними станами молекул; М-і сита — поруваті адсорбенти, у яких розміри пор або вхід у пори близькі до розмірів молекул; М-і сили — сили взаємодії між молекулами.

Морфоструктура: великі нерівності рельєфу (низовини, рівнини, плато, гірські кряжі), які в різних поєднаннях визначають особливості певних ділянок земної поверхні.

Олігополія: ринкова структура, яка складається з невеликого числа фірм, кожна з яких здатна впливати на ринкову ціну своїми власними діями. Проміжний стан між монополією і конкуренцією.

Організація: 1. Об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т. ін.; товариство, партія, клуб. 2. Група осіб, що становить колектив, єдине ціле (державна установа, партійна, кооперативна організація). 3. Особливості будови чого-небудь; структура. 4. Фізичні і психічні особливості окремої особи. 5. Налагодження, впорядкування, приведення чогось в систему (напр., організація праці). 5. Об'єднання, союз, засновані для досягнення спільної мети (напр., Організація Об'єднаних Націй).

Топос: 1. У класичній грецькій риториці — загальноприйнятий аргумент, напр., «всі колись помирають»; «загальне місце». 2. мат. Множини з певною внутрішньою структурою. 3. соціол. Набір певних ознак (напр., мовних, смакових, поведінкових), що вирізняють соціальну групу серед інших.

Тростит: структура загартованої, а потім відпущеної сталі (щоб зменшити внутрішні напруження). Т. — суміш дуже дрібних частинок цементиту й фериту. Від прізвища французького хіміка Л. Труста.

Ультраструктура: найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи клітини (хромосоми тощо).

Форма: 1. Зовнішній вигляд, обрис предмета. 2. філос. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту. 3. Ф. вартості — вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Ф. музична — сукупність музично-виразних засобів (мелодія, ритм, гармонія тощо). 5. лінгв. Видозміна того самого слова. 6. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр., Ф. правління). 7. Однотипний одяг, встановлений для певної категорії осіб (напр., військова Ф. 8. Пристрій, в який заливають розплавлений метал або інший матеріал, що твердіє при остиганні й зберігає обриси цього пристрою (ливарна Ф.). 9. Зразок, за яким виробляють подібні предмети або узагальнюють дані. 10. В алгебрі — однорідний многочлен від кількох змінних; у геометрії — будь-який з елементів простору, тобто точка, лінія, площина, фігура, а також сполучення їх.