Статус-кво: 1. Становище, що існувало або існує в якийсь визначений момент. Зберегти С-к. — залишити все як є в даний момент. 2. У міжнародному праві — фактичне або правове положення, яке існує на даний час або існувало в минулому, й про збереження або відновлення якого йдеться.

Адіпаті: один з найвищих титулів феодальної ієрархії в середньовічних державах Індонезії; за статусом відповідав європейському титулу герцог.

Баннарет: у феодальні часи — нетитулований шляхтич, лицар, що має власні геральдичні символи. Титул Б. надавався лише сюзереном і лише на полі бою. За статусом знаходиться між лицарем-бакалавром і бароном.

Бегум: 1. Титул знатної жінки аристократичного походження в країнах Центральної та Південної Азії; вживається, як правило, до дружин беїв і беків. Пізніше — шанобливе звертання до мусульманських жінок високого соціального статусу у Південній Азії. 2. В сучасному суспільстві Індії, Пакистану і Бангладеш — шанобливе звертання до заміжньої або овдовілої жінки.

Ван: титул монарха-правителя в стародавньому Китаї часів династій Шан і Чжоу, стародавніх Кореї, Рюкю. За статусом відповідав давньоруському князю.

Вергельд: у звичаєвому праві раннього феодалізму — грошове відшкодування за вбивство або каліцтво людини. Його розмір залежав від соціального статусу жертви, його статі чи віку.

Колонія: 1. В стародавньому світі — поселення громадян якоїсь держави на території загарбаної країни. Римська К. — статус міста, жителі якого мали рівні з громадянами права. 2. Територія або країна, що перебуває під владою іноземної держави, позбавлена політичної та економічної незалежності. Управляється на основі спеціального режиму. 3. Сукупність осіб якоїсь національності, що живуть спільно в ївшій країні або в іноземному місті. 4. Заклад спеціального призначення (напр., трудова К.). 5. біол. Складне об'єднання організмів. Його можуть становити однакові особини або різні як ва будовою, так і за функціями. 6. біол. Скупчення бактерій у поживному середовищі.

Конгрегація: 1. Об'єднання католицьких монастирів, що дотримуються одного статуту. 2. Чернече об'єднання, яке не має статусу ордена. 3. У Ватикані — адміністративний орган, що входить до складу римської курії. 4. Форма церковного правління релігійного об'єднання, що включає служителів та членів церкви, в основу якої покладений принцип незалежності кожної конкретної громади вірян. 5. Академічні збори, що є дорадчим органом в англійських університетах.

Конкубіна: вільна жінка, що проживає з чоловіком у тривалому неприхованому сексуальному звязку; утриманка. За римським правом К. не поділяла статусу чоловіка і її діти від конкубінату не мали права на спадщину батька. У Китаї діти К. у правах на спадщину йшли після наймолодших законних дітей батька.

Консорт: 1. У Великобританії — чоловік королеви, який не є суверенним монархом (якщо він не король іншої держави). Для визнання статусу може мати спеціальний титул принц-К. або король-К. 2. В Англії XVI-XVII століть — невеликий інструментальний ансамбль. 3. біол. — член популяції рослин.

Консульський: той, що стосується консула, консульства; К-е право — сукупність норм права, що визначають статус консульських установ і регулюють відносини між державами з приводу їхньої діяльності; К-і ранги — звання консулів, що пов'язані з їхнім службовим становищем; К. патент — документ про призначення глави консульства; К-а юрисдикція — привілей непідсудності іноземців місцевим законам і судам у кримінальних і цивільних справах, а також розгляд цих справ консулом тієї держави, громадянином якої є даний іноземець; К-а конвенція — договір між державами, що визначає порядок допущення консулів, щодо їхньої компетенції, пільги та привілеї, які взаємно надаються консульським співробітникам; К-а легалізація — засвідчення консулом своїми підписом і печаткою справжності підписів на будь-якому документі, складеному в межах його компетенції. К-а екзекватура — акт про визнання глави консульства з боку держави перебування і про надання йому права виконувати консульські функції.

Ліктор: одна з нижчих державних посад у Стародавньому Римі, історично — виконавець розпоряджень магістратів, у тому числі смертних вироків над римськими громадянами, згодом — почесний охоронець вищих службовців (весталок, едилів, консулів, преторів, диктаторів, пізніше — імператорів), символічно озброєний фасцією з сокирою. Кількість Л. визначала статусність охоронюваної особи

Люмпенізація: процес втрати якимось класом, соціальним прошарком характерних рис, що супроводжується переходом в нижчий соціальний статус. Л. здебільшого супроводжується втратою професіоналізму та соціальної ініціативи, безробіттям, правовим нігілізмом, зниженням рівня культури.

Морганатичний шлюб: нерівний шлюб, при якому особа нижчого соціального положення (і їх діти) не набуває більш високий статус чоловіка (чи дружини).

Орден (2): 1. Чернеча або лицарсько-чернеча католицька громада з певним статусом. 2. заст. Назва деяких таємних товариств, об'єднань. 3. архіт. Те саме, що й ордер (2).

Ставропігія: статус, який присвоюється православним монастирям, лаврам і братствам, а також соборам і духовним школам, який робить їх незалежними від місцевої єпархіальної влади і підлеглими безпосередньо патріарху або синоду; автономна православна церковна одиниця.

Фундація: неурядова неприбуткова структура, створена для опікування соціальними, благодійними чи іншими громадськими питаннями. В залежності від законодавства країни Ф. може мати різний юридичний статус.