Авогадро число: кількість молекул в грам-молекулі або атомів у грам-атомі речовини; А. ч. становить близько 6.02486 х 10²³. За іменем італійського фізика Амедео Авогадро (1776-1856).

Аерономія: розділ фізики атмосфери, вивчає атмосферні процеси в плані атомних і молекулярних взаємодій та взаємодії сонячного випромінювання з атомами та молекулами повітря. Досліджує в основному верхні шари атмосфери.

Генетичний: той, що вказує на походження, розвиток; Г-а соціологія — розділ соціології, що вивчає питання генезису суспільства і найважливіших соціальних інститутів; Г. метод — спосіб дослідження явищ, що грунтується на аналізі їхнього генезису й розвитку; Г. код — система зашифровки спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот.

Генонема: довга білкова молекула — нитка (або їх пучок), що є основою хромосоми й носієм спадкової інформації.

Грам-молекула: кількість грамів речовини, що дорівнює її молекулярній масі.

Інтрамолекулярний: внутрішньомолекулярний; І-не дихання — окислювально-відновний процес, що відбувається в молекулах рослин та деяких тварин без доступу вільного кисню, в результаті розщеплення органічних речовин у клітинах. Інша назва — анаеробне дихання.

Ліофільність: здатність речовини інтенсивно взаємодіяти з молекулами рідкого середовища, до якого ця речовина дотикається. Окремим випадком Л. є гідрофільність.

Ліофобність: здатність речовини дуже слабо взаємодіяти з молекулами рідкого середовища, до якого ця речовина дотикається. Окремим випадком Л. є гідрофобність.

Макромолекула: велика молекула, молекула полімера. Побудована за принципом повторених від сотень до мільйонів структурних одиниць — мономерних ланок (груп). М. одержують за методами полімеризації і поліконденсації.

Макросистема: фізична система, що складається з макротіл, доступних для сприймання органами чуттів, на відміну від мікросистем, що складаються з мікрочастинок, якими є атом, молекула, недоступні для сприймання органами чуттів.

Мезомолекула: молекула, в якій хімічний зв'язок між атомами спричинюється негативно зарядженою мю-частинкою — мюоном.

Молекулярний: той, що стосується молекули; М-а маса — сума атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули; М-а фізика — розділ фізики, в якому вивчаються структура, сили міжмолекулярної взаємодії, характер теплового руху частинок (атомів, молекул, іонів), механічні і теплові властивості речовин в різних агрегатних станах; М-і спектри — спектри випромінювання і поглинання, а також комбінаційного розсіяння, що виникають внаслідок переходів між енергетичними станами молекул; М-і сита — поруваті адсорбенти, у яких розміри пор або вхід у пори близькі до розмірів молекул; М-і сили — сили взаємодії між молекулами.

Моль (1): те саме, що й грам-молекула.

Молярний: пов'язаний з грам-молекулою: М. розчин — розчин, в 1л якого міститься одна грам-молекула розчиненої речовини; М-а частка — відношення кількості молей даної розчиненої речовини до суми молей усіх розчинених речовин і розчинника.

Сольватація: взаємодія між частинками (іонами, молекулами) розчинника й розчиненої речовини. С. у водних розчинах називають гідратацією.

Стереоізомери: ізомери з різним просторовим розміщенням атомів у молекулах.

Теломеризація: хім. утворення полімерної сполуки, коли до кількох молекул ненасиченої сполуки приєднується одна молекула насиченої сполуки. Використовують Т. для одержання синтетичних мийних та дезинфікуючих засобів, синтитичних волокон, розчинників тощо.

Тетрози: прості цукри, в молекулах яких є чотири атоми вуглецю.

Шаперон: хім. молекула, що сприяє створенню чи розпаду макромолекулярних структур, але не взаємодіє з ними.