Результати пошуку
Шуканий термін: Ефір
Результатів: 78
Результатів: 78
Ефір (гр.): 1. За уявлення давніх греків, сонцесяйний верхній шар повітря, де перебували боги. 2. Гадане середовище, яке нібито заповнювало проміжки між частинками і весь світовий простір. Існуванням Е. прагнули пояснити поширення світла тощо. 3. Клас органічних сполук, що складаються з двох радикалів, пов'язаних між собою атомом кисню.
Можливо ви шукали:Ефірний: 1. Леткий. 2. Легкий, тонкий. 3. Той, що належить до ефіру; Е. олії — легкі рідкі суміші органічних речовин із сильним запахом. Містяться у квітах, плодах та листі пахучих рослин. Застосовують у медицині, парфумерній і харчовій промисловості.
Дивіться також:Абсорбер: пристрій (металева колона або інша видовжена посудина) для уловлювання летких газів (спирту, ефіру, ацетону).
Агрумові олії: ефірні олії з апельсинових та лимонних шкурок. Застосовують переважно у виробництві парфюмерних та косметичних товарів.
Аїр: багатолітня трав'яниста рослина, корінь якої містить ефірне масло.
Айран: молочний продукт, що нагадує кефір. Вживають як прохолодний напій у Казахстані, Середній Азії, на Кавказі та в Сибіру.
Алкілсульфати: ефіри сірчаної кислоти. Застосовують переважно для алкілування органічних сполук.
Амілацетат: аміловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина. А. є розчинником багатьох органічних сполук.
Ацетати: солі й ефіри оцтової кислоти. Солі А. застосовують у протравному фарбуванні, медицині, ефіри — як розчинники у виробництві кіноплівки, в парфюмерії, харчовій промисловості.
Ацетилхолін: органічна сполука, оцтово-кислий ефір холіну; безбарвні кристали, хімічний передавач нервового збудження (медіатор). При введенні в організм спричинює уповільнення серцебиття, зниження кров'яного тиску, посилення перистальтики.
Ацетилцелюлоза: оцтовокислі ефіри целюлози; біла аморфна маса. Застосовують у виробництві штучного волокна, вогнетривкої кіноплівки, лаків.
Бальзами: природні речовини, до складу яких входять ефірні олії і розчинені в них смоли, ароматичні сполуки та інші компоненти. Застосовують в оптиці й медицині.
Бензилхлорид: органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом. Застосовують для одержання бензилового спирту, складних ефірів бензойної кислоти тощо.
Бергамот: 1. Назва кількох сортів груші з плескувато-округлими яблукоподібними плодами, що мають маслянистий м'якуш. 2. Плодове дерево родини рутових. Культивують у Середземномор'ї, в Грузії. Плоди містять ефірну олію, що її використовують у парфюмерній та кондитерській промисловості.
Вербена: рід однорічних та багаторічних рослин. Трави та напівкущі. Поширені переважно в тропіках і субтропіках Південної Америки. Багато видів вирощують як декоративні рослини, В. лимонну — як ефіроолійну рослину.
Вінілацетат: органічна сполука, вініловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина з ефірним запахом. Продукти полімеризації В. (напр., полівініл-ацетат) застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв.
Ганус: вид трав'янистих однорічних рослин роду аніс. Походить з Малої Азії, в Україні культивують. Містить ефірну олію, яку використовують у медицині, парфюмерії, харчовій промисловості. Інша назва — аніс звичайний.
Гваякол: складна органічна сполука ароматичного ряду, метиловий ефір пірокатехіну. Міститься в гваяковій смолі, буковому дьогті. Застосовують у медицині.
Гексозофосфати: складні ефіри, утворені з гексоз і залишків фосфорної кислоти; проміжні продукти вуглеводного обміну у тварин, людини й мікроорганізмів.
Геліотроп: 1. Рід переважно тропічних і субтропічних рослин родини шорстколистих. Кущі, напівкущі і трави. У квітках міститься запашна ефірна олія, яку використовують у парфюмерії. 2. Прозорий зеленкуватий з червоними крапочками мінерал, різновид халцедону; вживається на дрібні прикраси, предмети лабораторного обладнання тощо. 3. Порошок для фарбування тканин у фіолетовий колір. 4. Геодезичний інструмент для вимірювання горизонтальних кутів у тріангуляції.
Гіацинт: 1. 1. У грецькій міфології — улюбленець Аполлона, вбитий від ревнощів Зефіром і обернений Аполлоном на квітку. 2. Рід багаторічних цибулинних рослин родини лілійних. Поширені в Європі, Азії та Північній Африці. В культурі відомі численні декоративні сорти. 3. Мінерал класу силікатів, різновид циркону, темно-червоного або червоно-бурого кольору. Використовують у ювелірній справі.
Гліцериди: складні ефіри гліцерину й органічних або мінеральних кислот. Г. вищих і деяких нижчих жирних кислот — складова частина масел і жирів рослинного й тваринного походження. Омиленням Г. жирних кислот у промисловості одержують мило й гліцерин.
Агрумові олії: ефірні олії з апельсинових та лимонних шкурок. Застосовують переважно у виробництві парфюмерних та косметичних товарів.
Аїр: багатолітня трав'яниста рослина, корінь якої містить ефірне масло.
Айран: молочний продукт, що нагадує кефір. Вживають як прохолодний напій у Казахстані, Середній Азії, на Кавказі та в Сибіру.
Алкілсульфати: ефіри сірчаної кислоти. Застосовують переважно для алкілування органічних сполук.
Амілацетат: аміловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина. А. є розчинником багатьох органічних сполук.
Ацетати: солі й ефіри оцтової кислоти. Солі А. застосовують у протравному фарбуванні, медицині, ефіри — як розчинники у виробництві кіноплівки, в парфюмерії, харчовій промисловості.
Ацетилхолін: органічна сполука, оцтово-кислий ефір холіну; безбарвні кристали, хімічний передавач нервового збудження (медіатор). При введенні в організм спричинює уповільнення серцебиття, зниження кров'яного тиску, посилення перистальтики.
Ацетилцелюлоза: оцтовокислі ефіри целюлози; біла аморфна маса. Застосовують у виробництві штучного волокна, вогнетривкої кіноплівки, лаків.
Бальзами: природні речовини, до складу яких входять ефірні олії і розчинені в них смоли, ароматичні сполуки та інші компоненти. Застосовують в оптиці й медицині.
Бензилхлорид: органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом. Застосовують для одержання бензилового спирту, складних ефірів бензойної кислоти тощо.
Бергамот: 1. Назва кількох сортів груші з плескувато-округлими яблукоподібними плодами, що мають маслянистий м'якуш. 2. Плодове дерево родини рутових. Культивують у Середземномор'ї, в Грузії. Плоди містять ефірну олію, що її використовують у парфюмерній та кондитерській промисловості.
Вербена: рід однорічних та багаторічних рослин. Трави та напівкущі. Поширені переважно в тропіках і субтропіках Південної Америки. Багато видів вирощують як декоративні рослини, В. лимонну — як ефіроолійну рослину.
Вінілацетат: органічна сполука, вініловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина з ефірним запахом. Продукти полімеризації В. (напр., полівініл-ацетат) застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв.
Ганус: вид трав'янистих однорічних рослин роду аніс. Походить з Малої Азії, в Україні культивують. Містить ефірну олію, яку використовують у медицині, парфюмерії, харчовій промисловості. Інша назва — аніс звичайний.
Гваякол: складна органічна сполука ароматичного ряду, метиловий ефір пірокатехіну. Міститься в гваяковій смолі, буковому дьогті. Застосовують у медицині.
Гексозофосфати: складні ефіри, утворені з гексоз і залишків фосфорної кислоти; проміжні продукти вуглеводного обміну у тварин, людини й мікроорганізмів.
Геліотроп: 1. Рід переважно тропічних і субтропічних рослин родини шорстколистих. Кущі, напівкущі і трави. У квітках міститься запашна ефірна олія, яку використовують у парфюмерії. 2. Прозорий зеленкуватий з червоними крапочками мінерал, різновид халцедону; вживається на дрібні прикраси, предмети лабораторного обладнання тощо. 3. Порошок для фарбування тканин у фіолетовий колір. 4. Геодезичний інструмент для вимірювання горизонтальних кутів у тріангуляції.
Гіацинт: 1. 1. У грецькій міфології — улюбленець Аполлона, вбитий від ревнощів Зефіром і обернений Аполлоном на квітку. 2. Рід багаторічних цибулинних рослин родини лілійних. Поширені в Європі, Азії та Північній Африці. В культурі відомі численні декоративні сорти. 3. Мінерал класу силікатів, різновид циркону, темно-червоного або червоно-бурого кольору. Використовують у ювелірній справі.
Гліцериди: складні ефіри гліцерину й органічних або мінеральних кислот. Г. вищих і деяких нижчих жирних кислот — складова частина масел і жирів рослинного й тваринного походження. Омиленням Г. жирних кислот у промисловості одержують мило й гліцерин.