Акорд: 1. Сполучення різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності. 2. Форма оплати праці, при якій сума виплачується за всю виконану роботу без оплати її проміжних етапів.

Архаїка: 1. Ранній етап розвитку мистецтва, переважно давньогрецького та єгипетського. 2. Давнина.

Архантропи: заст. найдавніші викопні люди (пітекантроп, синантроп, атлантроп, олдувайська людина, гейдельберзька людина та інші). Сучасна назва — Homo erectus — людина прямоходяча. Кісткові залишки А. знайдені в Азії, Африці, Європі. Час їх існування — 2,8 млн. — 350 тис. років тому. Ранні А. виготовляли грубі кам'яні знаряддя, основні заняття — полювання і збиральництво; форма суспільної організації — первісне людське стадо. Мовне спілкування знаходилося на початковій стадії розвитку. А. являють собою початковий етап процесу антропогенезу, що призвів до виникнення палеоантропів (неандертальців).

Еонотема: найбільша одиниця міжнародної стратиграфічної шкали; відклади, що утворилися протягом еону. Кожна Е. відображає найбільший і принципово відмінний від суміжного етап геологічного розвитку Землі. Виділяють фанерозойську (об'єднує палеозойську, мезозойську, кайнозойську ератеми) і криптозойську Е.

Ератема: 1. Геологічна група — підрозділ загальної стратиграфічної шкали, підпорядкований еонотемі. Е. відображає великий етап розвитку літосфери (до певної міри і атмосфери і гідросфери) і органічного світу. Палеозойська, мезозойська і кайнозойська Е. утворюють фанерозойську еонотему. Kожна Е. ділиться на три і більше систем. 2. Відклади, які утворилися протягом геологічної ери.

Ехолалія: неконтрольоване автоматичне повторення слів, почутих в чужій мові. Спостерігається у дітей на етапі становлення мовлення і у дорослих при психічних захворюваннях (напр., аутизм, шизофренія).

Інцизія: мед. розтин тканини, який роблять з лікувальною метою (напр., розкриття гнояка); початковий етап хірургічної операції.

Каріолізис: 1. Розчинення клітинного ядра; останній етап некробіозу, який передує смерті клітини. 2. Зникнення структури клітинного ядра в період між двома фазами його поділу.

Каріорексис: розпад клітинного ядра на частини; один з проміжних етапів некробіозу, який передує загибелі клітин.

Коітус: генітальний контакт двох індивідуумів для продовження роду, а також з метою отримання статевого задоволення. Являє собою завершальний етап періоду, протягом якого існує статева домінанта.

Консумація: у традиціях і статутах цивільного або релігійного закону — перший статевий акт після офіційного одруження як завершальний етап шлюбної церемонії. Відсутність К. (незалежно від причин) може бути приводом для анулювання шлюбу.

Логіка: 1. Наука про закони, форми та прийоми людського мислення, застосування яких у процесі міркування й пізнання забезпечує досягнення об'єктивної істини. 2. Формальна Л. — наука, що вивчає форми мислення (поняття, судження, умовиводи) та структури наукового знання (дедуктивні системи, схеми доведення тощо). 3. Математична Л. — символічний вираз формальної Л., найвищий етап її розвитку. 4. Розумність, правильність, внутрішня закономірність. 3. розм. Сукупність чиїх-небудь поглядів; хід міркувань, умовиводів.

Мейоз: одна з форм поділу клітин. Відбувається на певних етапах життєвого циклу організмів, яким властиве статеве розмноження.

Метаплазма: складова частина цитоплазми. Здебільшого до М. належать внутрішньоклітинні нитчасті структурні елементи.

Метафаза: друга фаза, етап непрямого поділу клітин (мітозу).

Момент: 1. Дуже короткий проміжок часу, мить, мент. 2. Певний проміжок часу, етап у розвитку чого-небудь. 3. Обставина, окрема сторона якого-небудь явища. 4. Добуток якоїсь фізичної величини і її плеча (віддалі до точки або до осі обертання), напр., М. сили, М. кількості руху.

Період: 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Час, коли відбувається певна подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність. 2. Певна стадія, фаза чого-небудь, що характеризується визначними подіями, явищами і т. ін. 3. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь регулярно повторюваний процес або рух; тривалість. 5. мат. Група цифр нескінченного десяткового дробу, що весь час повторюється в однаковій послідовності. 6. лінгв. Складна синтаксична побудова, що характеризується докладним викладом думки, має ритмічно завершену інтонацію і становить одне складне речення. 7. муз. Невелика закінчена побудова, що складається переважно з двох подібних за структурою музичних фраз, які завершуються різними каденціями. 8. П. спокою — час, коли у рослин значно знижується інтенсивність обміну речовин. 9. П. піврозпаду — час, протягом якого розпадається половина радіоактивної речовини. 10. У хокеї — одна з етапних частин гри.

Проторенесанс: етап в історії італійського мистецтва (зародився в 11 — 12 ст., особливо розвинувся в 13 — на початку 14 ст.). Передував добі Відродження. Для мистецтва П. характерне посилення реалістичних тенденцій, орієнтація на античне мистецтво.

Редукційний: той, що стосується редукції; Р. клапан — автоматичний клапан — редуктор; Р. поділ — перший етап мейозу, наслідком якого є зменшення числа хромосом удвічі.

Рекурсія: 1. Відтворенння чого-небудь через самого себе. 2. мат. задання алгоритму обчислення функції шляхом виклику її самої. 3. У фонетиці — кінцевий етап артикуляції, що забезпечує перехід до виголошення чергового звуку мови, що робить мову зв'язною.