Архівіст: знавець з історії, теорії та практики з організації збереження, обліку і використання архівних документів.

Архіваріус: 1. Працівник архіву, що збирає, організовує, систематизує і забезпечує доступ до записів і документів, котрі мають довгострокове значення. 2. заст. Охоронець архівних матеріалів.

Архівольт: зовнішнє обрамлення (наличник) прольоту арки, найчастіше профільоване.

Археографія: спеціальна історична дисципліна, що вивчає архівні документальні інформаційні ресурси та писемні пам'ятки для залучення їх до наукового та культурологічного обігу і виробленням наукових принципів їх видання. Польова А. – пошук та вивчення документальних пам’яток, Камеральна А. – науковий опис документальних пам’яток в лабораторних умовах, Едиційна А. – підготовка та видання документальних збірників, окремих пам’яток писемності відповідно до сучасних вимог щодо публікації історичних джерел.

Базилевс: 1. Назва грецьких монархів у Гомера. 2. Один з титулів візантійських імператорів з 7 ст.

Ватикан: 1. Палац папи римського на Ватиканській горі в Римі, тут близько 20 000 кімнат, де знаходяться архіви, музеї, бібліотека тощо. 2. Папська курія.

Деспот: 1. Правитель з необмеженою владою у стародавніх монархічних державах Сходу. 2. Візантійський титул васалів імператора і патріархів. 3. перен. Жорстока, самовладна людина, тиран.

Династія: 1. Кілька монархів з одного й того ж роду (сім'ї), які змінюють один одного на троні за правом успадкування. 2. Кілька поколінь однієї родини.

Едил: у Давньому Римі — молодша посадова особа, помічник народного трибуна, наглядач плебейського архіву і скарбниці в храмі Церери. З 367 до н. е. до пари плебейських Е. додали пару Е. патриціанських — 4 Е. завідували 4-ма районами міста Рим: слідкували за чистотою вулиць, станом храмів, громадських закладів, цінами і т. д.

Етикет: 1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулових осіб (придворний Е.), а також у дипломатичних колах. 2. перен. Правила поведінки.

Інтронізація: 1. Церемонія сходження на престол нового монарха. 2. Урочисте богослужіння, під час якого здійснюється зведення новообраного єпископа на його кафедру. У православ'ї І., здійснюється у відношенні як патріархів, нак і предстоятелів церков у сані митрополита чи єпископа; у католицизмі — лише у відношенні папи римського.

Легітимісти: монархісти, прибічники т. зв. легітимної ("законної") династії монархів, поваленої революцією. Л. називали після французької революції 1830 р. прихильників королівської династії Бурбонів.

Пентархія: 1. Колегія п'ятьох, один з органів державної влади в Стародавньому Карфагені. 2. Система ієрархії у Єдиній Вселенській Церкві п'яти патріархів (Риму, Константинополя, Александрії, Антиохії і Єрусалиму), при першості Риму, яка склалась після IV Вселенського собору 451 року. 3. Умовне позначення територіального поділу стародавньої Ірландії на п'ять «королівств» (федерацій племен) після завоювання її кельтами. 4. Міжнародний союз Росії, Пруссії, Австрії, Франції та Великобританії у 1818-22 роках. 3. Будь-який владний орган, де повноваження поділені між п'ятьма людьми; п'ятивладдя.

Хрисовул: 1. Золота двостороння печатка, якою скріплювали декрети західноєвропейських і візантійських монархів у часи Середньовіччя і Ренесансу. 2. Документ, скріплений такою печаткою; золота булла.