Когорта
лат. cohors
1. Основний тактичний підрозділ війська у Стародавньому Римі. Початково складався з 300-800 чоловік, пізніше — з шести центурій, згодом (з І ст. до н. е.) — десята частина легіону (порядка 500 чоловік). 2. перен. Згуртована спільними ідеями, цілями, прагненнями група людей; відділ, з'єднання, батальйон, фаланга, плеяда, сузір'я.
Див. також: Батальйон, Легіон, Маніпула, Тагма.
❮ Когномен
Код ❯