1. Головний убір ченця, що складається з камилавки і намітки — чорного покривала, прикріпленого до камилавки і закінчується трьома довгими кінцями, що спускаються по плечах і спині до пояса. 2. Шкіряний ковпачок на голову мисливського птаха. 3. Чорні К. — історична назва об'єднання тюркських кочових племен печенігів, торків, берендеїв, осілих у лісостеповій частині Київської Русі (переважно у регіоні річки Рось) в XI—XII століттях.