search
close
search
лат., спокійний, безтурботний
1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на "волю божу", байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст. як течія в католицизмі. 2. перен. Пасивність, непротивлення.
❮ Квестура
Квілінг ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24