search
close
search
фр., допоміжний, другорядний
1. Характерна для чогось ознака, предмет; деталь оформлення, оздоблення. 2. Другорядні, побічні явища, деталі, які доповнюють щось, утворюють фон, обстановку для головного (у живописі, скульптурі, літературі). 3. Дрібні речі, предмети театральної обстановки; бутафорія.
❮ Аксерофтол
Аксиніт ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19