Зеніт
1. Найвища точка неба над головою спостерігача; обрій, овид, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небозвід, небокруг, круговид, кругогляд. 2. Точка перетину вертикальної лінії з небесною сферою. 3. перен. Найвищий ступінь, точка чогось; апогей, вершина.

Див. також: Горизонт, Надир.
❮ Зеніна
Зенітний ❯