search
close
search
іт. від лат. Ducatus — монета князя
1. Старовинна візантійська і західноєвропейська монета, яка використовувалась з XII по XIX століття. У різних країнах Д. мав різний вміст дорогоцінних металів. 2. Жетон, монета, яку носять жінки як прикрасу; личман, дукач.
Дукат
Див. також: Ґінея, Дублон, Дуро, Екю, Енджел, Крона (2), Нобль, Піастр, Соверен.
❮ Дука
Дуктилометр ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24