Деструкція
лат. destructio від destruo — ламаю, руйную
1. геол.Руйнування і розпад гірських порід внаслідок вивітрювання. 2. мист. Художній прийом, що відображає позірну тенденцію до руйнування зв'язків окремих частин твору між собою. 3. перен. Руйнування, розпад, порушення нормальної структури чого-небудь.


Див. також: Деконструктивізм.
❮ Дестиляція
Десублімація ❯