search
close
search
фр., від лат., втікач, зрадник
1. Зрадник, утікач; той, хто залишає військо без дозволу. 2. перен. Особа, яка уникає певної роботи, ухиляється від обов'язків і т. ін.
❮ Дезамінування
Дезидерати ❯
Алфавітний покажчик • Нові статті • Блокнот
• Останні переглянуті
• Випадкова стаття
• Правопис • Про словник • Увійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-26