search
close
search
ісп. güiro з інд. мови таїно
латиноамериканський музичний інструмент з родини ідіофонів. Виготовляється з дерева, рогів тварин, пластмаси, металу. Являє собою порожнистий об'єкт з нанесеними на поверхню насічками, по яких виконавець проводить спеціальним шкребком (пуа) або палочкою, і отвором знизу для звукового резонансу. Інші назви — калабасо, ральядера, раскадор.
Ґуїро
Див. також: Кастаньєти, Сальса, Ча-ча-ча.
❮ Ґрюйєр
Ґурґула ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24