search
close
search
нім. Graf
1. У Франкській державі за раннього середньовіччя (VI-IX ст.) вищий королівський урядовець, наділений військовою, судовою, адміністративною і фіскальною владою. 2. У період феодальної роздробленості Європи - великий феодал, згодом спадковий титул вищого дворянства. 3. Спадковий дворянський титул.
Див. також: Бурґграф, Ландграф, Маркграф.
❮ Граувака
Граф (2) ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19