search
close
search
нім. Gips від гр. γύψος, — крейда, вапно
1. Мінерал класу сульфатів, білий зі скляним блиском, в разі наявності супутніх домішок — забарвлений. Використовують як добриво, у будівництві — для штукатурних робіт, як додаток до цементів, у керамічному виробництві — для виготовлення скульптурних форм. 2. Осадова гірська порода переважно з мінералу сульфату кальцію.
Гіпс
Див. також: Алебастр.
❮ Гіпоциклоїда
Гіпсобетон ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-21