search
close
search
лат. abdicatio від ab — з і dicare — відмовлятись
1. юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану. Інша назва — абдикція. 2. У найширшому сенсі — зречення, відмова від будь-яких офіційних повноважень.
АбдикаціяЛуї Галле «Зречення імператора Карла V», 1841 рік
Див. також: Абґреґація.
❮ Абджад
Абдомен ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24