search
close
search
лат. abdicatio від ab - з і dicare - відмовлятись
1. юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану. Інша назва - абдикція. 2. У найширшому сенсі - зречення, відмова від будь-яких офіційних повноважень.
АбдикаціяЛуї Галле «Зречення імператора Карла V», 1841 рік
Див. також: Абґреґація.
❮ Абдест
Абдомен ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19