1. Струнка узгодженість частин єдиного цілого. 2. Музичний клавішний інструмент. 3. Засоби музичної виразності, що грунтуються на поєднанні тонів у співзвуччя й послідовності співзвуч в умовах ладу й тональності. 4. Розділ теорії музики, в якому викладені принципи побудови та співвідношення акордів у процесі музичної творчості. 5. Співмірність окремих частин будови (в цілому і між собою) або архітектурного комплексу. 6. Уподібнення голосних, характерне для тюркських, монгольських, фінно-угорських та інших мов, переважно аглютинативних.