велике багатопалубне вітрильне судно з артилерійським озброєнням, що використовувалося як військове і торгове. Г. з'явився в XVI столітті як еволюція каравели і караки і призначався для дальніх океанських подорожей. Вітрильне обладнання складалося з трьох-п'яти щогл, передні щогли несли прямі вітрила, задні — косі (латинські). Від попередників Г. відрізнявся тим, що був довшим, нижчим і прямішим, з прямокутною кормою замість круглої, і наявністю на носі ґальюна. Водотонажність Г. складала від 500 до 2000 тон. Г. використовувались до XVIII століття.