search
close
search
лат. vicarius — заступник
1. Правитель адміністративного округу в Римській імперії. 2. У Священній Римській імперії — регент, який заміняв імператора під час міжцарів'я або в разі його хвороби, неповноліття або тривалої відсутності. 3. Заступник або помічник архієрея в православній церкві, єпископа, священика — в католицькій, в англіканській — другий після пастора приходський священник.
Див. також: Ауксиліарій, Відам, Коад'ютор.
❮ Вікаріат
Вікаруючий ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-20