той, що характеризується як вектор або пов'язаний з ним; В. добуток двох векторів — вектор, довжина якого дорівнює добуткові довжин цих векторів і синуса кута між ними, направлений перпендикулярно до площини, в якій лежать перемножувані вектори так, що з його кінця поворот від першого вектора до другого здійснюється проти годинникової стрілки. В-е числення — розділ математики, що вивчає дії з векторами.