Бункер
нім. Bunker
1. Вмістилище (приміщення, резервуар, скринька) для короткочасного зберігання і дальшого перевантаження рідких і сипких матеріалів. 2. У німецькій воєнній термінології — підземне сховище, вогнева точка. 3. В комбайні — скринька для зерна, звідки воно механічно зсипається в мішки крізь отвір, що закривається засувкою; на елеваторі — скринька для засипання зерна. 4. В автоматичних робочих машинах — живильне вмістилище, в яке навантажують дрібні заготовки навалом.
❮ Бундестаг
Бунт ❯