search
close
search
санскр., Буддха, букв. — просвітлений
1. У буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха. 2. В індуїзмі — дев'ятий канонічний аватар Вішну (не визнається буддистами).
❮ Буґі-вуґі
Буддизм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-20