Автономія
від гр. αυτος — сам і νομος — закон
1. філософ. Підчинення своєму власному законові; самовизначення. В етиці — здатність особи на власні відповідальні дії, незалежні від зовнішніх факторів і власних страхів. 2. Самоврядування певної частини держави, що здійснюється у межах, передбачених загальнодержавними законами або конституцією. 3. Право установи, підприємства, організації самостійно вирішувати певні питання.
Див. також: Суверенітет.
❮ Автономіст
Автономний ❯