search
close
search
1. Спосіб політичної або економічної боротьби, що полягає в повній або частковій відмові від зносин з будь-якою особою, організацією, державою, від участі в тих або інших організаціях, органах тощо. Від прізвища управителя маєтку Ч.-К. Бойкота, до якого в 1880 р. вперше в історії ірландські орендарі застосували цей захід. 2. Відмова, утримання населення від участі у виборах до представницьких установ.
Див. також: Остракізм.
❮ Бой
Бойкотувати ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24