search
close
search
англ. bluegrass
форма американської акустичної музики у виконанні квінтету інструментів скрипка, п'ятиструнне банджо, гітара, мандоліна і контрабас, які по черзі стають ведучими. Виник у 1940-х роках як суміш музики емігрантів з Британських островів, джазу і блюзу.
https://www.youtube.com/embed/8_nJW-_abQk?rel=0&controls=1&showinfo=0
Див. також: Джаз, Кантрі, Регтайм.
❮ Блутус
Блюз ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-20