search
close
search
від лат. bifurcus — роздвоєння
1. Поділ трубчастого органа (напр., трахеї) на два відгалуження однакового перерізу. 2. Поділ течії річки (її долини) на два відгалуження, що впадають у різні басейни. 3. У деяких країнах поділ старших класів середньої школи на два напрями (напр., гуманітарний і природничо-математичний). 4. Зміна якісної поведінки динамічної системи за малої зміни її параметрів. 5. розм. роздвоєння.
Див. також: Дихотомія.
❮ Біфітер
Біфштекс ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24