search
close
search
лат. abbas (abbatis) з гр. άββα від арам. абба — батько
1. Настоятель, архімандрит, ігумен католицького монастиря (абатства). 2. Особа, яка має юридичне право на прибутки з абатства. 3. Священник католицької церкви у Франції. 4. Почесна назва (шанобливе звернення до) католицького ксьондза.
Див. також: Абатиса, Архімандрит, Ігумен.
❮ Абартикуляція
Абатиса ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-21