search
close
search
фр., від лат., та, що надвоє розтинає
1. Пряма, що проходить через вершину кута і ділить його на дві однакові частини. 2. Б. трикутника — відрізок Б. кута трикутника від вершини кута до точки перетину її з протилежною стороною трикутника.
❮ Бісектор
Бісер ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-21