1. фізіол. Здатність органа чи окремих клітин до ритмічної діяльності, що не має зв'язку із зовнішніми спонуками. 2. психол. Дія, що виконується майже без контролю свідомості й виникає в результаті багаторазового повторення. 3. У фізіології — теорія, за якою рефлекторні рухи є основою органічного і психічного життя.