search
close
search
від фр. benefice — прибуток, користь
1. Особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку передано в довірче користування іншій особі (юридичній чи фізичній). 2. Особа, що отримує виплату за договором страхування. 3. розм. набувач вигоди.
❮ Бенетити
Бенефіс ❯
Алфавітний покажчик • Нові статті • Блокнот
• Останні переглянуті
• Випадкова стаття
• Правопис • Про словник • Увійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-26